Соліфур : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Соліфур – ліки від нетримання сечі.

Активний інгредієнт лікарського засобу є спазмолітиком. Його дія полягає у специфічному конкурентному інгібуванні м-холінорецепторів, в основному це відноситься до підтипу М3. Експериментальним шляхом було доведено, що фармакологічний препарат має низьку спорідненість або відсутність спорідненості до інших рецепторів та іонних каналів.

Якщо препарат застосовувати при синдромі гіперактивного сечового міхура в дозах, зазначених в інструкції із застосування, то вже на першому тижні терапії спостерігатиметься стабілізація стану, яка зберігається наступні 12 тижнів лікування.

Склад та форма випуску

У 1 таблетці міститься 5 мг соліфенацину сукцинату (це відповідає соліфенацину в еквіваленті 3,8 мг) або 10 мг (це відповідає соліфенацину в еквіваленті 7,5 мг).

До складу допоміжних речовин входять: лактоза, гіпромелоза (6 мПас), магнію стеарат, прежелатинізований кукурудзяний крохмаль, високодисперсний діоксид кремнію, магнію стеарат.

Лікарський засіб покритий оболонкою, до складу якої входять: опадрі пенк 03F14895 (гіпромелоза (6 мПас), тальк, діоксид титану (Е 171), макрогол 8000, оксид заліза (III) червоний (Е 172)).

Показання

Соліфур застосовують при різкому (ургентному або імперативному) нетриманні сечі, прискореному сечовипусканні та термінових (ургентних або імперативних) позовах до сечовипускання, які характерні для хворих, які страждають на синдром гіперактивного сечового міхура.

Своєї максимальної ефективності терапія досягне вже за 28 днів.

Після одноразового прийому через 3-8 годин концентрація діючої речовини досягає максимального значення.

Основні процеси метаболізму проходять у печінці.

Протипоказання

Абсолютними протипоказаннями для призначення лікарського засобу є гіперчутливість до діючої речовини або будь-якого компонента лікарського засобу.

Також лікарський засіб протипоказаний пацієнтам із наступними захворюваннями: затримка сечовипускання, тяжкі шлунково-кишкові захворювання (включаючи токсичний мегаколон), міастенія гравіс та/або глаукома закритокуток, а також пацієнти з високим ризиком розвитку цих захворювань; проведення гемодіалізу; тяжка форма печінкової недостатності; тяжка форма ниркової недостатності або печінкова недостатність середнього ступеня тяжкості; хворі, які отримують терапію у вигляді сильних інгібіторів цитохрому CYP3A4, наприклад кетоконазол.

Соліфур не слід застосовувати у пацієнтів, які отримують антихолінергічні препарати, а також препарати, що стимулюють перистальтику шлунково-кишкового тракту.

Препарат протипоказаний до застосування у дитячому віці (до 18 років).

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Достовірні дані щодо впливу фармакологічного препарату на вагітних, ембріон або плід відсутні.

Дослідженнями доведено, що медикамент проникає у грудне молоко, що призводить до затримки росту у плода. У зв'язку з цим при призначенні Соліфура годування груддю слід припинити.

Спосіб застосування та дози

Дорослим пацієнтам, у тому числі й у похилому віці, рекомендується застосовувати препарат у дозі 5 мг 1 раз на день. Якщо виникає терапевтична потреба, її можна збільшити до 10 мг один раз на день.

Для пацієнтів, які страждають на ниркову недостатність, коригувати дозу не потрібно, йдеться про ниркову недостатність помірної або середньої тяжкості (кліренс креатиніну > 30 мл/хв). При тяжкому ступені ниркової недостатності (кліренс креатиніну ≤ 30 мл/хв) препарат слід застосовувати з обережністю у дозі не більше 5 мг 1 раз на добу.

У пацієнтів із печінковою недостатністю коригувати дозу не потрібно. При печінковій недостатності помірної тяжкості (показник Чайлду – П'ю 7 – 9) препарат слід застосовувати з обережністю і не перевищувати дозу 5 мг 1 раз на день.

При призначенні сильних інгібіторів цитохрому P450 3A4 найбільше дозування Соліфуру не повинно перевищувати 5 мг при одночасному прийомі з кетоконазолом або фармакотерапією іншими потужними інгібіторами ізоформи цитохрому CYP3A4, наприклад, ритонавір.

Таблетки слід ковтати повністю, запивати рідиною, незалежно від їжі.

Після закінчення курсу терапії препаратом та перед початком прийому антихолінергічних препаратів слід зробити тижневий інтервал.

Передозування

При передозуванні Соліфуром можуть спостерігатися важкі антихолінергічні ефекти. Також можливі порушення психічного стану, які не потребують шпіталізації.

Найбільш поширеними симптомами є:

• галюцинації; підвищена збудливість;

• судоми;

• легенева недостатність;

• тахікадія ;

• затримка сечовипускання; мідріаз.

Для зняття симптомів передозування найефективнішим є прийом активованого вугілля, промивання шлунка. Останнє має бути зроблено не пізніше 1 години після прийому лікарського засобу. При цьому не слід викликати блювання.

Побічні ефекти

Найчастіше зустрічаються такі побічні ефекти: сухість у роті, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, сухість глотки; інфекції сечовивідних шляхів, утруднення сечовипускання; сонливість, дисгевзія (порушення смаку); запор, нудота, диспепсія, біль у животі; нечіткість зорового сприйняття, сухість очей; сухість порожнини носа; сухість шкіри; втома, набряки нижніх кінцівок; не можна виключити подовження інтервалу QT та порушень серцевого ритму типу "пірует", порушення функції печінки з підвищенням активності АЛТ, ACT, ГГТ, випадки гіперкаліємії, алергічні реакції.

Умови та термін зберігання

Соліфур повинен знаходитись у недоступному для дітей місці при температурі, що не перевищує 25°С.

Термін придатності складає 3 роки від дня випуску.

Зберігати лікарський засіб слід в оригінальній упаковці в захищеному від прямого сонячного проміння місці. Препарат не можна заморожувати.