Цефазолін : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Склад і форма випуску

Діюча речовина – цефазолін. Виробляється у формі порошку-ліофілізату жовтуватого кольору, для приготування ін'єкцій.

Показання

Антибіотик, активний щодо широкого спектра мікроорганізмів. Призначають для лікування пневмоній, абсцесів легень, емфізем, емпієми плеври, бронхітів (у т.ч. тяжких форм у гострій стадії). Ефективний у лікуванні інфекційних захворювань шкіри, опорно-рухового апарату, м'яких тканин, сечовивідних шляхів, перитоніту, ендокардиту, септицемії, остеомієліту, а також ранових та опікових інфекцій.

Проявляє активність щодо широкого спектра патологічних мікроорганізмів, зокрема стафілококів, пневмококів, ентеробактерій, інших.

Слід враховувати, що препарат неефективний щодо індолпозитивних штамів протея, також не впливає на вірусні, найпростіші мікроорганізми, мікози, рикетсії. Має властивість, як і препарати пеніцилінової групи, пригнічувати синтезування клітинних стінок бактерій.

Протипоказання

Не застосовується для лікування пацієнтів з підвищеною чутливістю до антибіотиків цефалоспоринового ряду, а також недоношених діток і дітей, яким ще не виповнилося 30 днів від народження.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Вагітність є протипоказанням до застосування цефазоліну, крім випадків, коли йдеться про життя пацієнтки. Глибоких досліджень на вагітних не проводилося, тому що на вагітних вони не проводяться в принципі.

Спосіб застосування та дози

Вводиться ін'єкційно - внутрішньом'язово або внутрішньовенно (як струминно, так і крапельно). Порошок з 1 ампули розводять у 4-5 мл розчину для ін'єкцій, вводити слід глибоко в м'яз. Для струминного введення беруть удвічі більшу кількість розчину – до 10 мл, для внутрішньовенного краплинного введення – 1-2 ампули розводять у 100-250 мл розчину, які вводять зі швидкістю 30 хвилин (близько 60 крапель/хвилина).

У середньому, залежно від тяжкості перебігу хвороби, індивідуальної чутливості до цефазоліну та інших факторів, добове дозування становить від 1 до 4 грамів. Разове дозування – від 0,25-0,5 грама кожні 8 годин (при грампозитивних інфекціях) або по 0,5-1 граму кожні 12 годин (при інфекціях дихальних шляхів). У разі захворювань, які спричинені грамнегативними організмами – по 0,5-1 граму кожні 6-8 годин.

Максимальне дозування при важких інфекціях (перитоніті, деструктивній пневмонії, гострих ускладнених урологічних інфекційних захворюваннях та ін.) – до 6 грамів на день, при цьому разову дозу вводять через короткі проміжки в 6-8 годин.

Дитяче дозування розраховується з розрахунку від 20 до 50 міліграмів на 1 кг ваги, залежно від ваги тіла і тяжкості захворювання. За особливо важких випадків - до 100 міліграмів на 1 кг.

При захворюваннях нирок дозу допустимо знизити до приблизно від 25 до 60% від звичайного дозування за кожною з перерахованих нозологій.

Забороняється змішувати в одному шприці цефазолін та інші антибіотики.

Тривалість курсу терапії при неускладнених інфекціях зазвичай від 5 до 14 днів. При поліпшенні стану пацієнта збільшується інтервал між прийомами, знижується дозування. Дозування і курс лікування коригує лікар.

Передозування

Великі дози введення (що перевищують рекомендовані) можуть спричинити парестезії, головний біль, при хворобах нирок – нейротоксичні реакції, підвищений ризик виникнення судом, блювання, тахікардію.

Показаний гемодіаліз.

Побічні ефекти

Можуть виникнути реакції гіперчутливості (свербіж на шкірі, еозонофілія), підвищення печінкових амінотрансфераз. При захворюваннях нирок, які не були виявлені раніше, можливий прояв нефротоксичності.

При тривалому лікуванні може виникнути дисбактеріоз, суперінфекція, розвинутися резистентність до препарату.

Внутрішньом'язове введення супроводжується зазвичай больовими відчуттями середньої тяжкості. Внутрішньовенне введення може призвести до флебітів (запалення вен).

Умови та терміни зберігання

Зберігається до 3 років за температури від +15 до +25°С.