Верапаміл : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Склад і форма випуску

Верапаміл виготовляється в таблетках і розчині для внутрішньовенного введення. Діючий компонент – гідрохлорид верапамілу.

Показання

Верапаміл у таблетках використовують у профілактиці та терапії таких порушень серцевого ритму, як пароксизмальна надшлуночкова тахікардія, тріпотіння і мерехтіння передсердь, надшлуночкова екстрасистолія. Також його застосовують під час терапії та профілактики вазоспастичної стенокардії, нестабільної та хронічної стабільної стенокардії. Крім цього, його використовують у терапії артеріальної гіпертензії.

У розчині для ін'єкцій Верапаміл застосовують для усунення нападів передсердної екстрасистолії, суправентрикулярної пароксизмальної тахікардії, мерехтіння передсердь і пароксизмів тріпотіння.

Протипоказання

Верапаміл не призначають при підвищеній чутливості до гідрохлориду верапамілу, хронічній серцевій недостатності, вираженому ураженні серцевого ритму, кардіогенному шоці, синдромі слабкості синусового вузла, синоатріальній блокаді, AV-блокаді ІІ і ІІІ ступеня, синдромі Морганьї-Адамса-Стокса, гострій серцевій недостатності, синдромі Вольфа-Паркінсона-Уайта. Верапаміл не використовується в педіатричній практиці.

Відносними протипоказаннями до призначення Верапамілу є AV-блокада I ступеня, брадикардія, дисфункція нирок і печінки, зниження артеріального тиску, інфаркт міокарда з лівошлуночковою недостатністю і літній вік.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Застосування Верапамілу в терапії вагітних можливе тільки за життєво важливими показниками.

У разі необхідності призначення Верапамілу в період лактації грудне вигодовування слід припинити.

Спосіб застосування та дози

Верапаміл у таблетках приймають під час або після їжі. Тривалість терапії та дозу препарату підбирають індивідуально з урахуванням симптомів, тяжкості захворювання та ефективності лікування.

Для профілактики нападів аритмії та стенокардії, а також терапії артеріальної гіпертензії дорослим призначають препарат 3-4 рази на день у стартовій дозі від 40 до 80 мг. У разі необхідності можливе підвищення дози до 160 мг. На добу хворий не повинен приймати більше 480 мг Верапамілу.

Передозування

При отруєнні Верапамілом у хворого може розвинутися глибоке пригнічення свідомості, виражене зниження артеріального тиску, синусова брадикардія, що переходить в AV-блокаду. В особливо тяжких випадках спостерігається виникнення асистолії.

Для усунення негативного впливу препарату на організм хворого в разі розвитку артеріальної гіпотензії або повної AV-блокади показано внутрішньовенне введення рідини, кальцію глюконату, дофаміну і норадреналіну. За необхідності проводять симптоматичне лікування.

Побічні ефекти

Під час прийому Верапамілу у деяких хворих спостерігається розвиток артеріальної гіпотензії, почервоніння обличчя, виникнення симптомів серцевої недостатності, транзиторного підвищення активності печінкових ферментів, запаморочень, загальмованості, підвищеної стомлюваності, алергічних реакцій і периферичних набряків.

Умови та терміни зберігання

Верапаміл необхідно зберігати в темному прохолодному місці, яке захищене від дітей. Тривалість зберігання – 3 роки.