Веро-Азитромицин : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Азитроміцин – ефективний антибіотик останнього покоління

Склад препарату Азітроміцин (діюча речовина та форма, в якій препарат випускається)

Препарат випускається у формі пігулок. Містить основну діючу речовину азитроміцин (азитроміцину дигідрат), що має потужні антибактеріальні властивості широкого спектра дії, тобто впливає на безліч різних патогенних для людини бактерій.

Азитроміцин виробляється у різних дозах, а саме – по 125, 250 та 500 мг азитроміцину в 1 таблетці.

Серед допоміжних компонентів, серед інших, є лактоза і крохмаль.

Від чого застосовують азітроміцин (показання препарату)

Азитроміцин – антибактеріальний препарат останнього покоління азалідів із групи антибіотиків макролідової групи.

Його застосовують для лікування інфекцій, викликаних бактеріями, які реагують на азитроміцин, зокрема, при лікуванні запалення легенів, горла, бронхіті, інших видах інфекцій дихальних шляхів, зокрема фарингіту, тонзиліту, синуситу, отиту.

Ефективно лікує інфекції шкіри та м'яких тканин – акне (вульгарні вугри, фурункули); піодерматози, імпетиго, бешиху, еритему. Також може застосовуватися для лікування інфекцій сечостатевої системи, зокрема венеричних (хламідіозу). Також Азитроміцин призначають у стоматології – при сепсисі, флюсах.

Призначається азітроміцин для системного застосування. За своїми фармакодинамічними властивостями здатний зв'язуватися із субодиницею 50S рибосоми 70S чутливих до них патологічних бактерій. Може пригнічувати синтез білків мікроорганізмів, які мають РНК-залежність. Завдяки своїм властивостям здатний гальмувати зростання і, як наслідок, розмноження бактеріальних клітин.

Якщо застосовувати у високому дозуванні, може чинити і бактерицидну дію, тобто повністю вбиває патогенні бактерії.

Повну перехресну стійкість виявляє щодо деяких бактерій, зокрема, стрептококів пневмоніа, ентерококів фесаліс та стафілококів ауреус (включаючи стійкий до метицилінів золотистий стафілокок), при застосуванні з еритроміцинами, іншими макролідами та лінкозамідами.

Оскільки спектр резистентності може бути досить широким, залежно від виділених штамів, ця інформація є важливою при лікуванні інфекцій високого ступеня тяжкості, при яких азитроміцин є потенційно ефективним.

Якщо виникають сумніви щодо стійкості тих чи інших бактерій до азитроміцину, слід провести додаткові індивідуальні дослідження пацієнта на резистентність до нього наявних інфекцій.

Антимікробна дія азитроміцину поширюється на такі грампозитивні анаероби, як чутливі до нього стафілококи ауреус, стрептококи піогенес, грамнегативні аероби гемофілус інфлюєнца, гемофілус параінфлюєнца, легіонелла пневмофилу,

Ефективний у боротьбі з такими анаеробними бактеріями, як клостридії перфрінгенс, фьюзобактеріум, превотелла, порфіромонас, а також з іншими небезпечними для людини бактеріями, включаючи хламідії та мікоплазу.

Після прийому внутрішньо найбільша концентрація (майже 40%) досягається через 2-3 години, надходячи у всі тканини та органи людини. При цьому в тканинах концентрація азитроміцину вища, ніж у крові.

Повністю препарат виводиться із організму протягом 3-4 днів.

Протипоказання.

Не слід приймати препарат, якщо у людини виявлено реакцію гіперчутливості до азитроміцину або його допоміжних компонентів.

Також не слід застосовувати, якщо раніше у людини спостерігалися алергічні реакції до інших макролідів, еритроміцину або кетолідних антибіотиків.

Не застосовують у пацієнтів із вагою менше 45 кілограм.

Застосування при вагітності

Під час досліджень на тваринах жодних шкідливих впливів на плід не було виявлено. Однак слід виявляти обережність, оскільки було встановлено, що азитроміцин здатний проникати через плаценту. Тому цей препарат може застосовуватися лише у випадку, якщо ризики застосування нижчі за небезпеку для життя пацієнтки.

Тести на тваринах показали зниження фертильності. Проте точніших даних встановити не вдалося.

Як приймати азитроміцин

Приймають препарат у призначеному лікарем дозуванні 125, 250 або 500 мг, один раз на добу. Ступінь впливу не залежить від їжі, тому його можна приймати в будь-який час доби, але бажано в один і той же час, дотримуючись інтервалу в 24 години.

Таблетку не слід ділити або розжовувати.

Зазвичай призначають такі дозування:

- інфекції верхніх дихальних шляхів, шкіри, тканин – по 500 мг азитроміцину протягом 3 днів;

- акне (вульгарний вугровий висип) – перші 3 дні – по 500 мг на день, потім по 1 таблетці 1 раз на тиждень (протягом 9 тижнів), четверту таблетку приймають після першого 7-денного інтервалу;

- мігруюча еритема – у 1-й день – одночасно 2 таблетки по 500 мг кожна, у наступні дні – по 500 мг на день протягом ще 4 днів;

- венеричні захворювання – 2 таблетки по 500 мг одноразово.

У разі, якщо пацієнт пропустив своєчасний прийом препарату, слід прийняти його якнайшвидше. Потім наступні таблетки приймають кожні 24 години.

Літній вік сам по собі не вимагає корекції дозування. Однак, якщо у пацієнта спостерігається небезпека порушень електропровідності серцевого м'яза, слід проявити обережність, щоб попередити небезпеку виникнення аритмії.

При хворобах нирок корекція режиму прийому не потрібна (крім важких форм хвороби). Проте за тяжких порушеннях роботи печінки препарат приймати годі було, оскільки його основний компонент виводиться переважно з жовчю.

Передозування Азитроміцин: як проявляється і що робити

Надмірний прийом Азитроміцину може викликати посилення звичайних для цього ліків побічних дій – нудоти, блювоти, проносу.

Занадто великі дози можуть викликати глухоту. Однак згодом слух відновлюється самостійно.

Щоб мінімізувати негативні наслідки передозування азітроміцином для організму, достатньо прийняти велику кількість сорбентів (активованого вугілля), промити шлунок.

Побічні ефекти прийому азитроміцину

Зазвичай препарат Азітроміцин переноситься добре.

У той самий час у деяких випадках прийом даного лікарського засобу може викликати різні побочки, залежно від індивідуальних особливостей організму.

Якщо побічна дія є, то найчастіше у пацієнта спостерігаються:

- грибкові ураження геніталій у вигляді кандидозу ротової порожнини, інших слизових оболонок. Також можуть з'явитися симптоми риніту, коліту та гастроентериту;

- можливі прояви розладу якості крові у вигляді лейкопенії, нейтропенії, еозинофілії, тромбоцитопенії, гемолітичної анемії;

- Пацієнт може пережити випадки анорексії, нервозності, ажитації, викликаних даними явищами безсоння, агресії, занепокоєння, аж до галюцинацій;

- можливі й протилежні реакції нервової системи – прийом азитроміцину може викликати сонливість, парестезії;

- можуть спостерігатися порушення слуху та зору, припливи;

- серцево-судинна система здатна відреагувати на прийом даного препарату аритмією, тахікардією, подовженням інтервалу QT;

- на шлунково-кишковому тракті прийом Азитроміцину може позначитися нудотою, блюванням, проносом, метеоризмом, панкреатитом, печінковою недостатністю, сухістю в роті, відрижкою, надлишковим виробленням слини;

- у пацієнта може спостерігатися сухість шкіри, біль у м'язах та суглобах (міалгія та артралгія), набряклість.

Також у пацієнта може виявитися алергія на препарат у формі набряку, ядухи (в поодиноких випадках).

Термін придатності Азитроміцину

Азитроміцин зберігається трохи більше 3-х років за умови, що температура зберігання не перевищуватиме 30°С.