Аміодарон : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Склад і форма випуску

Лікарська форма: таблетки 200 мг

Діючий компонент: аміодарону гідрохлорид.

Показання

Аміодарон – ліки, що застосовуються при порушенні ритму серця. Є антиаритмічним препаратом III-го класу. Має також антиангінальну, альфа/бета-адреноблокувальну, коронародинамізувальну та гіпотензивну дію.

Призначається Аміодарон:

• для лікування тяжких аритмій, що не піддаються терапії іншими ліками або коли інші ліки не можуть бути призначені;

• у разі мерехтіння, тріпотіння передсердь;

• при тахіаритмії, пов'язаній із WPW-синдромом;

• при тахіаритмії пароксизмального характеру, включаючи фібриляцію шлуночків, атріовентрикулярну, передсердну, шлуночкову тахікардії, коли інші ліки не можуть бути призначені.

Протипоказання

Не можна призначати Аміодарон:

• у разі алергії на компоненти, на йод;

• у разі синдрому слабкості синусового вузла;

• при синусовій брадикардії;

• при синоатріальній блокаді;

• при атріовентрикулярній блокаді II-III ст. (без застосування кардіостимулятора);

• при кардіогенному шоці;

• при гіпокаліємії;

• при колапсі;

• при артеріальній гіпотензії;

• при гіпотиреозі;

• при тиреотоксикозі;

• у разі інтерстиціальних хвороб легень;

• при дво-, трипучкових блокадах;

• при гіпомагніємії;

• при гіпотиреозі/гіпертиреозі;

• при вродженому/набутому подовженні інтервалу Q-T;

• при прийомі інгібіторів моноаміноксидази;

• при одночасному прийомі ліків, що подовжують інтервал Q-T, викликають пароксизмальну тахікардію;

• при вагітності/лактації.

З обережністю застосовують при бронхіальній астмі, хронічній недостатності серця (III-IV ФК), AV-блокаді I ст., недостатності печінки, літньому віці.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Протипоказано.

Спосіб застосування та дози

Внутрішньо, запиваючи достатньою кількістю води, до прийому їжі.

Навантажувальна доза: у стаціонарі застосовується початкова доза – 600-800 mg/добу (розділена на кілька прийомів), максимальна – 1200 mg/добу до досягнення сумарної дози – 10 000 mg (протягом 5-8 днів); в амбулаторних умовах початкова доза – 600-800 mg/добу до досягнення сумарної дози – 10 000 mg (протягом 10-14 днів).

Підтримувальна доза – 100-400 mg/добу.

Передозування

Симптоми передозування: брадикардія, зупинка серця, зниження тиску, атріовентрикулярна блокада, пароксизмальна тахікардія "пірует", порушення роботи нирок/печінки.

Лікування: призначення сорбентів, промивання шлунку, застосування колестираміну, у разі брадикардії – бета-адреностимуляторів; у разі тахікардії "пірует" – введення у вену солей магнію, кардіостимуляція.

Побічні ефекти

Серцево-судинні розлади: зупинка синусового вузла, помірна брадикардія, SA/AV блокада, проаритмогенна дія (виникнення нових, посилення наявних аритмій, зупинка серця), виражена брадикардія, прогресування хронічної недостатності серця.

Травні розлади: притуплення/втрата смакових відчуттів, нудота, зниження апетиту, тяжкість у шлунку, псевдоалкогольний гепатит, токсичний гепатит, розвиток печінкової недостатності, цироз.

Дихальні розлади: плеврит, інтерстиціальний/альвеолярний пневмоніт, легеневий фіброз, облітеруючий бронхіоліт з пневмонією, бронхоспазм, легенева кровотеча.

Розлади сприйняття: неврит зорового нерва, мікровідкладення в епітелії рогівки, зорова нейропатія.

Розлади обміну речовин: гіпотиреоз/гіпертиреоз, порушення секреції АДГ.

Зміни шкіри: алопеція, фотосенсибілізація, висипання, сірувата/блакитнувата пігментація шкіри, ексфоліативний дерматит.

Неврологічні розлади: порушення сну, екстрапірамідні симптоми, периферична нейропатія, головний біль, мозочкова атаксія, міопатія, псевдопухлина мозку.

Інші: імпотенція, васкуліт, епідидиміт, тромбоцитопенія, апластична, гемолітична анемія.

Умови та терміни зберігання

За температури 15-25°C. Термін придатності – три роки.