Флуімуцил : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Флуімуцил – це лікарський засіб, що має муколітичну дію. Ацетилцистеїн є основною діючою речовиною Флуімуцилу. Ця речовина сприяє розрідженню мокротиння, збільшує його об'єм і полегшує його відходження. Терапевтичний ефект ацетилцистеїну реалізується за допомогою того, що сульфгідрильні групи ацетилцистеїну розривають дисульфідні зв'язки (міжмолекулярні та внутрішньомолекулярні) кислих мукополісахаридів мокротиння, що спричиняє деполімеризацію мукопротеїнів і знижує в'язкість бронхолегеневого секрету.

Флуімуцил активний навіть за наявності у пацієнта в легенях гнійного секрету. Ацетилцистеїн сприяє підвищенню вироблення келихоподібними клітинами менш в'язких сіаломуцинів і знижує адгезію бактеріальної флори на епітеліальних клітинах слизової бронхів. Препарат активує роботу мукозних клітин бронхіального дерева і сприяє виробленню секрету, який лізується під дією фібрину. Ацетилцистеїн чинить такий самий вплив і на секрет, який виробляється при запальному ураженні ЛОР-органів.

Склад і форма випуску

Діюча речовина: Ацетилцистеїн (Acetylcysteine).

Препарат виготовляється у формі:

шипучих таблеток: кожна таблетка містить по 600 мг ацетилцистеїну;

гранул для приготування перорального розчину: кожне саше містить 100 мг і 200 мг ацетилцистеїну.

Показання

Флуімуцил застосовують у терапії захворювань дихальної системи, що супроводжуються продукуванням густого в'язкого мокротиння, таких як трахеїти, бронхіти, бронхіоліти, бронхоектатична хвороба, пневмонії, абсцеси легень, муковісцидоз, емфізема легень, інтерстиціальні захворюваннях легень, ларинготрахеїти, бронхіальна астма, ателектази легень, що асоціюються із закупорюванням бронхів слизовою пробкою.

Флуімуцил застосовують у лікуванні гнійних і катаральних отитів, синуситів, гайморитів для полегшення відходження мокротиння.

Лікарський засіб використовують для видалення з органів дихання в'язкого секрету в разі постопераційних і посттравматичних станів.

Протипоказання

Флуімуцил не призначають особам, у яких відмічають гіперчутливість до ацетилцистеїну, виразкове ураження шлунку та дванадцятипалої кишки в гострій стадії, фенілкетонурію, непереносимість фруктози. Лікарський засіб не використовується в педіатричній практиці в терапії дітей молодше двох років і жінок на стадії грудного вигодовування.

Слід з обережністю поставитися до призначення препарату особам, у яких в анамнезі є виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, кровохаркання, варикозне розширення вен стравоходу, легеневі кровотечі, дисфункція надниркових залоз, дисфункція печінки або нирок, бронхіальна астма, підвищений артеріальний тиск.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Використання препарату можливе в терапії вагітних жінок винятково за серйозними медичними показаннями і тільки в тому випадку, якщо потенційна користь для здоров'я матері переважає всі можливі ризики для її плода.

За необхідності використання Флуімуцилу в терапії жінок, які лактують, пацієнтку попереджають, що на час лікування вона повинна відмовитися від грудного вигодовування.

Спосіб застосування та дози

Флуімуцил у формі гранул призначений для перорального прийому. Перед прийомом одне саше розчиняють в 1/3 склянки води.

Застосування гранул у терапії новонароджених можливе тільки за життєво важливими показаннями під суворим контролем лікаря в дозі 10 мг/кг ваги.

Діти віком до одного року можуть приймати отриманий розчин з ложки або пляшки для годування.

Діти від одного року до двох років отримують по 100 мг ацетилцистеїну двічі на день. Діти від двох до шести років отримують препарат по 200 мг лікарського засобу двічі або тричі на день. Діти старше шести років і дорослі хворі отримують Флуімуцил по 200 мг від двох до трьох разів на день.

Тривалість терапевтичного курсу підбирають індивідуально: під час лікування гострих захворювань тривалість лікування варіюється від п'яти до десяти днів, під час лікування хронічних захворювань тривалість терапії може досягати навіть кількох місяців.

У вигляді шипучих таблеток Флуімуцил використовується перорально. Хворі отримують по 1 таблетці на день, попередньо розведеній в 1/3 склянки води один раз на день. Тривалість терапії підбирається індивідуально, з урахуванням тяжкості захворювання і вираженості симптомів.

Тривалість лікування оцінюють індивідуально: у разі лікування гострих захворювань тривалість лікування варіюється від п'яти до десяти днів, у разі лікування хронічних захворювань тривалість терапії може сягати навіть кількох місяців.

Передозування

При прийомі ацетилцистеїну в дозі 500 мг на кілограм маси тіла на день у пацієнтів не відмічається розвитку симптомів інтоксикації.

При прийомі Флуімуцилу у дозах, що значно перевищують терапевтичні, у пацієнтів можуть виникати нудота, блювання та діарея.

У цьому випадку пацієнту слід провести промивання шлунку або викликати блювання, забезпечити прийом активованого вугілля та призначити коректне симптоматичне лікування.

Побічні ефекти

У деяких хворих прийом Флуімуцилу може супроводжуватися розвитком дисфункції роботи травної системи, появою диспептичних розладів, а також появою нудоти, блювоти, почастішання випорожнення, свербіння, шкірного свербіння, шкірних висипів, гіперемії шкірних покривів, кропив'янки, носових кровотеч, шуму у вухах, бронхоспазму, колапсу, зменшення агрегації тромбоцитів і анафілактичного шоку.

Умови та терміни зберігання

Флуімуцил – препарат, який слід зберігати в сухих місцях, недоступних для дітей, за температури навколишнього середовища від 15 до 25°C. Тривалість зберігання Флуімуцилу у формі гранул для орального прийому становить три роки, а шипучих таблеток – два роки.