Хлоропирамин : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Склад і форма випуску

Хлоропірамін виготовляється в таблетках. Основний діючий компонент препарату – гідрохлорид хлоропіраміну.

Показання

Хлоропірамін у дерматології використовується в терапії хронічних і гострих екзем, контактних дерматитів, сверблячих дерматозів, висипів, які виникли на тлі приймання лікарських засобів, а також свербіння в місцях укусів комах.

Крім цього, препарат застосовується в алергології для полегшення симптомів антионевротичних набряків, сінної лихоманки, сироваткової хвороби, алергічних ринітів і кон'юнктивітів.

Протипоказання

Хлоропірамін не використовується, якщо у хворого є глаукома, утруднене сечовипускання, виразкова хвороба шлунку, бронхіальна астма, доброякісне збільшення передміхурової залози, підвищена чутливість до його діючих компонентів. Окрім цього, препарат не призначають, якщо хворий приймає інгібітори моноаміноксидази, для лікування дітей віком до 1 місяця і жінок у період лактації та вагітності.

Застосування під час вагітності та годування груддю

Хлоропірамін не застосовується для лікування жінок під час вагітності та на стадії лактації.

Спосіб застосування та дози

Таблетки Хлоропіраміну призначені для перорального прийому. Дорослі приймають по 25 мг від 3 до 4 разів на добу. Максимальна добова доза – 150 мг. При призначенні препарату для лікування дітей обов'язково враховують вік дитини: від 1 місяця і до 1 року приймають по 0,25 таблетці, від 1 до 6 років – по 1/3 таблетці, від 7 до 14 років – по 1/2 таблетки. Діти молодшого віку можуть отримувати подрібнений препарат разом з їжею.

Передозування

Іноді тривалий прийом або разовий прийом Хлоропіраміну у підвищеному дозуванні може спричинити у пацієнта клінічно значущі симптоми інтоксикації, такі як:

• депресія;

• загальмованість;

• судоми;

• порушення свідомості;

• кома;

• підвищення температури тіла;

• почервоніння шкірних покривів.

Якщо дитина отримує препарат у підвищених дозах, то у неї може розвинутися гіпертермія, гіперемія шкірних покривів, мідріаз, емоційне напруження, атаксія, занепокоєння, порушення сну, галюцинації, судоми, атетоз, колапс і кома. Лікувальні заходи слід розпочинати з промивання шлунку. Надалі пацієнту призначають прийом ентеросорбентів і сольових проносних. За необхідності проводять симптоматичне лікування.

Побічні ефекти

Іноді лікування Хлоропіраміном супроводжується розвитком підвищеної сонливості, незначного тремору, слабкості, швидкої стомлюваності, запаморочень. У дітей, які отримують лікування препаратом, може виникнути порушення засинання, підвищена дратівливість і занепокоєння.

Також у дорослих і дітей під час лікування Хлоропіраміном може з'явитися сухість слизової оболонки рота, порушення випорожнення, блювання, нудота, гіпотензія, тахікардія, аритмія, утруднене сечовипускання, шкірні висипання і свербіж.

Умови та терміни зберігання

Хлоропірамін слід зберігати в темному і сухому місці. Термін придатності лікарського засобу - 5 років.