Індометацин : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Індометацин – це похідне індолоцтової кислоти. Він має протизапальну, аналгетичну, жарознижувальну та антиагрегантну дію. Інгібує активність прозапальних чинників і знижує агрегацію тромбоцитів.

Пригнічує дію циклооксигенази 1 і 2, гальмує метаболізм арахідонової кислоти, знижує кількість простагландинів не лише у вогнищі запалення, а й у здорових тканинах, а також інгібує ексудативну і проліферативну фази запалення.

Знижує або усуває неревматичні та ревматичні болі: він зменшує вираженість болю в суглобах під час руху та у спокої, зменшує скутість суглобів і припухлість, збільшує об'єм руху в суглобах, а також знижує вираженість післяопераційного болю.

Склад і форма випуску

Активна речовина: Індометацин.

Препарат виготовляється у вигляді ректальних супозиторій: кожна супозиторія містить по 50 мг або 100 мг індометацину.

Показання

Супозиторії використовують для усунення гострих і хронічних болів, що виникають на тлі дегенеративних і запальних захворювань опорно-рухового апарату. Свічки використовують у терапії:

• ревматоїдного артриту;

• ювенільного хронічного артриту;

• анкілозивного хронічного спондиліту (хвороби Бехтерева);

• подагричного артриту;

• псоріатичного артриту;

• хвороби Рейтера;

• ревматичного ураження м'яких тканин, асоційованого з тендинітом, бурситом, тендобурситом, тендовагінітом;

• дископатії, невритів, плекситів, радикулоневритів;

• больового синдрому після травм і хірургічних втручань, асоційованих із запаленням.

Індометацинові супозиторії можуть використовуватися тільки для усунення симптомів, а також зниження вираженості болю і запалення, при цьому препарат не впливає на прогресування захворювання.

Протипоказання

Препарат Індометацин не застосовується в разі гіперчутливості до його активного компонента. Його не призначають особам з повним або частковим поєднанням бронхіальної астми, рецидивуючим поліпозом носа і навколоносових пазух, непереносимістю ацетилсаліцилової кислоти, а також інших НПЗЗ, ринітом і кропив'янкою.

Його не призначають особам із виразковим ураженням шлунку та дванадцятипалої кишки в активній фазі, виразковим колітом, хворобою Крона, схильністю до кровотеч з органів травлення, проктитами, гемороями, вродженими вадами серця, нирковою та печінковою недостатністю, тяжкою формою серцевої недостатності, захворюваннях печінки в активній фазі, порушеннях кровотворення, порушеннях згортання крові, зниженні слуху, ураженнях зорового нерву, схильністю до набряків, бронхіальною астмою, а також на етапі вагітності та лактації.

Слід дотримуватися обережності при використанні індометацину в терапії осіб, які страждають на ішемічну хворобу серця, хронічну серцеву недостатність, цукровий діабет, ураження периферичних артерій, підвищення артеріального тиску, цироз печінки, алкоголізм, виразкову хворобу шлунку в анамнезі, наявність тяжких соматичних захворювань.

Використання Індометацину у формі супозиторій неможливе, якщо у пацієнта є будь-які захворювання прямої кишки в гострій стадії.

Застосування під час вагітності та годування груддю

Під час вагітності застосування Індометацину у формі супозиторій протипоказано, оскільки при його використанні не виключений розвиток маловоддя або неонатальної ниркової дисфункції.

Встановлено, що індометацин виділяється в грудне молоко, а тому за необхідності його використання в терапії жінки, яка годує грудьми, слід повідомити їй, що на час прийому препарату їй доведеться призупинити грудне вигодовування.

Спосіб застосування та дози

Індометацин у формі супозиторій призначений для ректального використання. Введення препарату слід здійснювати після попереднього очищення прямої кишки та гігієни аногенітальної зони. Введення супозиторія здійснюється глибоко в пряму кишку. Свічки в дозуванні по 50 мг використовують від одного до трьох разів на день, а в дозуванні по 100 мг перед відходженням до сну для купірування нападу подагри. За необхідності доза препарату може бути збільшена до 200 мг на день.

Застосування препарату в мінімальних дозах, короткими курсами, дає змогу значно знизити вираженість побічних ефектів.

Передозування

При прийомі препарату Індометацин у дозах, що перевищують максимальні, у пацієнта може виникати головний біль, нудота, блювання, запаморочення, зниження уваги і пам'яті, дезорієнтація у просторі. У тяжких випадках можливий розвиток парестезій, судом та оніміння кінцівок.

У цьому випадку хворому призначають симптоматичну терапію, рясне пиття і прийом енеросорбентів.

Побічні ефекти

Іноді прийом препарату Індометацин може супроводжуватися виникненням абдомінального болю, диспепсичних розладів, загострення коліту, печії, кровотеч із прямої кишки, головного болю, порушення випорожнення, анорексії, запаморочення, безсоння, швидкої стомлюваності, м'язової слабкості, судом, збудження, периферичної невропатії, помутніння рогівки, порушення чіткості зору, диплопії, кон'юнктивіту, шуму у вухах, погіршення слуху, появи набряків, серцевої недостатності, порушення серцевого ритму, артеріальної гіпертензії, дисфункції печінки, гепатиту, периферичних набряків, папілярного некрозу, нефротичного синдрому, кровотеч, асептичного менінгіту, токсичного епідермального некролізу, кропив'янки, алергічних та анафілактичних реакцій, тромбоцитопенічної пурпури.

Умови та терміни зберігання

Індометацин слід зберігати в місцях, захищених від світла та недоступних для дітей, за температури довкілля не більше 25 °C. Тривалість зберігання супозиторіїв два роки. Лікарський засіб заборонено використовувати після закінчення терміну придатності, який вказаний на упаковці.