Поліоксидоній : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Склад і форма випуску

Діюча речовина – поліоксидоній, виробляється і надходить до аптек у різних формах – у формі ліофілізованого порошку, що використовується для приготування ін'єкцій (в об'ємі 3 і 6 мг), у формі супозиторіїв (у дозуванні 3, 6, 12 міліграмів).

Показання

Застосовують у комплексному лікуванні інфекційних захворювань, що характеризуються тривалим хронічним перебігом, таких, які не піддалися традиційній терапії. Також лікуванню даним препаратом піддаються гострі та хронічні бактеріальні, вірусні, алергічні захворювання (астма, нейродерміт, полінози, екзема, атопічний дерматит). Також призначається для лікування гнійно-септичних, післяопераційних ускладнень після проведення операцій, інфекцій сечостатевої системи (ектопії, уретриту, простатиту, циститу, ендометриту, ерозій, лейкоплакії, дисплазії шийки матки), туберкульозу, активізації відновлення після перенесених переломів, опіків, лікування трофічних виразок.

Ефективно впливає на відновлення онкохворих пацієнтів після того, як їм провели променеву, хіміотерапію та у разі ВІЛ-інфекцій.

У педіатрії, крім перелічених захворювань, ефективний у лікуванні дисбіозу кишківника.

Протипоказання

Непереносимість поліоксидонію.

Застосування під час вагітності та годування груддю.

Не рекомендовано.

Спосіб застосування та дози

Дорослим препарат вводять внутрішньом'язово або внутрішньовенно (через крапельницю), середня доза 6-12 грам 1 раз на день, раз в 2 або на 3 дні, за призначенням лікаря, також допустиме введення один раз на тиждень. Режим введення і дозування визначає лікар, відповідно до перебігу хвороби пацієнта. Препарат розводять у розчині 2-3 мл дистиляту або натрію хлориду (при внутрішньом'язовому введенні) або в 2-3 мл розчину декстрану (при в/в краплинному введенні), після чого доводять до об'єму в 200-400 мл. Розведення відбувається в асептичних умовах стаціонару.

У гострих періодах препарат вводять за такою схемою: перші три дні лікування – щодня по 6 мг, наступні ін'єкції – через день, усього 5-10 введень.

Хронічні форми захворювань лікують введенням 5 ін'єкцій по 6 мг щодня, потім двічі на тиждень, усього – 10 введень.

Туберкульоз – від 10 до 20 ін'єкцій, введення здійснюється 1 раз на 3 дні.

Під час реабілітації після хіміотерапії вводиться по 12 мг через день, на курс припадає 10 ін'єкцій.

Вагінальні супозиторії вводять за такою схемою: перші 3 дні – щодня, потім – через день, по 1 разу на день, усього на курс – 10 свічок. (Вводять перед відходженням до сну, тому що не слід приймати вертикальне положення протягом години після процедури введення).

Дитячі дозування розраховують із розрахунку 0,1-0,15 мг на 1 кг ваги пацієнта, ліки вводять в/м або в/в, через 12 годин, усього 5-7 введень. При лікуванні хронічних форм ті ж 5-7 ін'єкцій вводять 1 раз на 3 дні. При застосуванні в педіатрії допустимо сублінгвальне або введення препарату в пазухи носа, в попередньо розчиненому вигляді (3 г на 1 мл дистиляту).

Різкі алергічні реакції купіруються спільно з антигістамінними засобами, внутрішньовенним введенням, з розрахунку дозування 0,1 г на 1 кг ваги юного пацієнта.

Передозування

Не зафіксовано випадків передозування цим фармзасобом.

Побічні ефекти

Іноді були помічена поява хворобливих відчуттів при введенні препарату внутрішньом'язово.

Умови та терміни зберігання

Зберігає придатність до 2-х років при зберіганні в умовах температурного в проміжку від +4 до +15°С.