Ранітидин : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Інформація є узагальнюючою і не може бути використана для лікування, без рекомендації лікаря.

Склад та форма випуску

Ранітидин виготовляється у формі таблеток чи розчина для ін'єкцій. Основний діючий компонент лікарського засобу ранітидину гідрохлорид.

Показання

Ранітидин застосовується для профілактики та лікування загострень виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки, ерозивного езофагіту, рефлюкс езофагіту, синдрому Золлінгера-Еллісона. Препарат використовують для профілактики уражень верхніх відділів шлунково-кишкового тракту та в післяопераційному періоді для попередження аспірації шлункового соку у хворих, яким проводиться хірургічне втручання під загальним наркозом.

Протипоказання

Ранітидин не використовується в терапії дітей до 14 років, годуючих та вагітних, а також, якщо у пацієнта є підвищена чутливість до компонентів препарату.

З особливою обережністю Ранітидин призначається хворим з порушенням функції нирок.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Ранітидин не використовується в терапії вагітних, оскільки він здатний проникати крізь плацентарний бар'єр.

У зв'язку з тим, що Ранітидин проникає в грудне молоко і створює там навіть більш високі концентрації, чим у плазмі його призначення жінкам на стадії лактації категорично протипоказане.

Спосіб застосування та дози

Тривалість лікування та дози Ранітидин вибирає лікар виходячи з тяжкості захворювання. Найчастіше дорослі отримують по 0,15 г препарату 2 рази на день або по 0,3 г безпосередньо перед відходженням до сну. Тривалість лікування від 4 до 8 тижнів. Для запобігання загостренням виразкової хвороби хворий повинен приймати по 0,15 препарату перед сном до 12 місяців при систематичному проведенні ендоскопічного дослідження слизової оболонки шлунку раз на 4 місяці.

При терапії синдрому Золлінгера-Еллісона приймають по 0,15 г 3 р/д, при необхідності доза препарату може бути збільшена від 0,6 до 0,9 г на добу. Для запобігання стресовим виразкам і кровотечам Ранітидин вводять внутрішньом'язово або внутрішньовенно від 0,05 до 0,1 г кожні 6 або 8 годин.

Перед початком терапії Ранітидином слід виключити наявність у хворого злоякісних захворювань стравоходу, дванадцятипалої кишки та шлунку. Скасування препарату проводиться поступово, оскільки висока ймовірність виникнення рецидивів виразкової хвороби.

Передозування

Передозування Ранітидином малоймовірне, проте при прийомі препарату в дозах, що значно перевищують терапевтичні, у хворого можуть виникнути головний боль, сонливість, аритмія та бронхоспазм.

При лікуванні передозування хворому проводять промивання шлунку та призначення енетеросорбентів.

Побічні ефекти

При прийомі Ранітидина у хворого можуть виникнуть запаморочення, втома, висипання на шкірі, випадання волосся, імпотенція, гінекомастія, зниження лібідо, лейкопенія, гепатит і панкреатит.

Умови та термін зберігання

Ранітідін слід зберігати в темному, прохолодному місці, яке не доступне для дітей. Термін придатності лікарського засобу – 3 роки.

Протокол лікування

Інструкція по застосуванню створена на основі офіційної інструкції виробника та представлена виключно в ознайомчих цілях. Займатись самолікування не рекомендується.

Популярні лікарі

Лабораторії