Склад та форма випуску
Діючий компонент препарату – хлорамфенікол. Випускається у вигляді порошку для виготовлення розчину (0,5 г; 1 г), таблеток (250 мг; 500 мг).
Показання
Левоміцетин це антибіотик широкого спектру протибактеріальної дії. Даний препарат ефективний проти багатьох грампозитивних (стафілококів, пневмококів, стрептококів, ентерококів), а також грамнегативних бактерій (кишкової палички, гемофільної палички, сальмонел, клебсієлл, шигел, серрацій, протею, йорсиній, гонококков, анаэробов, менингококков, риккетсий, хламидий, спирохет), а також збудників псіттакозу, трахоми, пахового лімфогранулематозу. Препарат діє на штами бактерій, які продемонстрували стійкість до стрептоміцину, пеніциліну, сульфаніламідів. Однак ці ліки слабко активно проти синьогнійної палички, найпростіших, клостридій.
У звичайних дозах цей антибіотик діє бактеріостатично (зупиняє ріст та розмноження бактерій), пригнічуючи фермент пептидилтрансферазу та порушуючи вироблення білка в клітині.
Розчин і таблетки Левоміцетину призначають при інфекційних процесах, викликаних бактеріями, чутливими до даного антибіотику – туляремії, черевному тифі, генералізованій формі сальмонельозу, паратифі, шигельозі, бруцельозі, менінгіті (запаленні оболонок мозку) перитоніті.
З огляду на високу ймовірність розвитку виражених побічних реакцій цей антибіотик застосовують у випадках неефективності інших протимікробних ліків.
Протипоказання
Левоміцетин не можна приймати при алергії на хлорамфенікол, інші амфеніколи, допоміжні речовини цих ліків. Не призначається також при гнобленні кровотворення, хворобах крові, вираженій дисфукції печінки/нирок, порфірії, дефіциті ферменту Г6ФД (глюкозо-6-фосфатдегідрогенази). Таблетовану форму не призначають до 3 років.
Застосування при вагітності та годуванні груддю
Безпека застосування речовини хлорамфеніколу у вагітних не встановлена. Оскільки хлорамфенікол здатний проникати у грудне молоко, на період лікування матері припиняють вигодовування груддю.
Спосіб застосування та дози
Розчин Левоміцетину застосовують у дорослих внутрішньом'язово (в/м) або внутрішньовенно (в/в), у дітей – тільки внутрішньом'язово. Растрів препарату готують у міру потреби (ex tempore), оскільки його не можна зберігати.
Перед введенням необхідно провести пробу визначення переносимості антибіотика (за відсутності протипоказань до проведення проб).
Для введення внутрішньом'язового вмісту 1 флакона розводять у стерильній воді для ін'єкцій (2 – 3 мл) і вводять глибоко в м'яз. Дітям грудного віку (до року) призначають внутрішньом'язову дозу 25 – 30 mg/кг, дітям старше року — 50 mg/кг, розділивши на два введення (з інтервалом 12 годин).
Для струминного введення у вену разову дозу розчиняють у стерильній воді для ін'єкцій (10 мл) або глюкозі 5%, або 40%. Розчин у вену вводять повільно (3 – 5 хвилин). Людям, які страждають на цукровий діабет, антибіотик розчиняють у фізіологічному розчині хлориду натрію.
Добова доза Левоміцетину для дорослих – 1 – 3 грам. За потреби добову дозу антибіотика підвищують до 4 грам. Його вводять по 0,5 – 1 г х 2 – 3 рази/добу з проміжком 8 – 12 годин.
В офтальмології розчин застосовують для інстиляцій (закапування) та парабульбарних ін'єкцій. Для парабульбарної ін'єкції використовують 0,2 – 0,3 мл 20% розчину з кратністю 1 – 2 рази/добу. Для інстиляції використовують 5% розчин (порошок розчиняють у стерильній воді або фізіологічному розчині NaCl), який вводять у кон'юнктивальний мішок по 1 – 2 краплі х 3 – 5 разів/добу. Водний 5% розчин для інстиляцій можна зберігати не більше 2 діб. Стандартна тривалість застосування в офтальмології – 5 – 15 днів.
Таблетки призначають внутрішньо (зазвичай – за 30 хвилин до їди, при блювоті через годину після їжі). Дорослим зазвичай призначають 250 – 500 мг х 3 – 4 рази на добу (2 грами на добу). У тяжких випадках (наприклад, при черевному тифі) – до 4 г/добу (це максимальна доза для дорослих, яку можна прийняти за добу) під строгим контролем гемограми (аналізу крові), функції печінки, нирок (печінкових та ниркових проб). Разова доза таблеток для дітей 3 – 8 років – 125 мг, старше 8 років – 250 г; кратність прийому таблеток – 3 – 4 рази на добу. Стандартний курс лікування – 7 – 10 днів. За показаннями та за умови відсутності значних змін гемограми, гарною переносимістю препарату можливе продовження лікування до 2 тижнів.
Передозування
При передозуванні можливі тяжкі ускладнення з боку кровотворення (при застосуванні тривалий час доз >3 г/добу), що проявляються блідістю шкіри, незвичайними кровотечами, крововиливами, незвичайною втомою, слабкістю, підвищеною температурою тіла, болем у горлі. Рівень у крові хлорамфеніколу 25 мкг/мл вважається токсичним.
Особливо небезпечний так званий "сірий синдром", який переважно відзначається у новонароджених (при призначенні препарату дитині в перші 48 годин життя або народжених від матерів, які приймали хлорамфенікол під час пологів). Також цей розлад можливий при передозуванні у дітей старшого віку. Він проявляється різким падінням температури, сірим забарвленням шкірних покривів, слизових оболонок, порушенням дихання, блюванням, анорексією, вираженим зниженням артеріального тиску, зниженням тонусу м'язів, пригніченням міокардіальної провідності, колапсом, зниженням нервових реакцій, комою, летальним кінцем.
Лікування передозування: відміна препарату, негайне промивання шлунка, прийом ентеросорбенту, симптоматичне лікування. При гострому отруєнні необхідний гемодіаліз (з метою зниження ризику побічних реакцій), а у новонароджених проводять обмінне переливання крові.
Побічні ефекти
Найбільш важкими реакціями є пригнічення функціонування кісткового мозку, апластична анемія та сірий синдром.
Неврологічні порушення: депресія, психомоторні розлади, делірій, периферичний неврит, сплутаність свідомості, неврит зорового нерва, параліч очних яблук, слухові/зорові галюцинації, зниження слуху та гостроти зору, порушення смаку, енцефалопатія, головний біль.
Травні розлади: здуття живота, діарея (пронос), нудота, подразнення слизової оболонки ротової порожнини, зіва, дерматит, дисбактеріоз (пригнічення мікрофлори кишечника), ентероколіт, глосит, стоматит, порушення роботи печінки.
Порушення кровотворення: ретикулоцитопенія, пригнічення кісткового мозку, зниження рівня гемоглобіну, лейкопенія, тромбоцитопенія, гіпопластична анемія, гранулоцитопенія, еритроцитопенія, агранулоцитоз, апластична анемія, панцитопенія, цитоплазматична ваку.
Імунні розлади: алергія, включаючи дерматоз, свербіж, поява висипів, ангіоневротичний набряк, пропасницю, кропив'янку, анафілактичний шок.
Інші: суперінфекція (приєднання іншої інфекції, зокрема грибкової), реакція Яриша-Герксгеймера (бактеріоліз), підвищення температури тіла, колапс.
При застосуванні очних крапель можливі місцеві алергічні прояви.
Умови та термін зберігання
15 – 25°С. Термін придатності залежить від форми випуску (дивитись на упаковці).
