Лівоміцетин : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Інформація є узагальнюючою і не може бути використана для лікування, без рекомендації лікаря.

Склад та форма випуску

Головний компонент препарату – хлорамфенікол. Випускається як порошку для приготування розчину (0,5 г; 1 г), таблеток (250 мг; 500 мг).

Показання

Лівоміцетин – це антибіотик широкого спектра протибактеріальної дії. Даний препарат ефективний проти багатьох грампозитивних (стафілококів, пневмококів, стрептококів, ентерококів), а також грамнегативних бактерій (кишкової палички, гемофільної палички, сальмонел, клебсієлл, шигел, серрацій, протею, ієрсиній, гонококів, анаеробів, менінгококів, рикетсій, хламідій, спірохет), а також збудників псіттакозу, трахоми, пахового лімфогранулематозу. Препарат діє на штами бактерій, які продемонстрували стійкість до стрептоміцину, пеніциліну, сульфаніламідів. Однак ці ліки слабоактивні проти синьогнійної палички, найпростіших, клостридій.

У звичайних дозах цей антибіотик діє бактеріостатично (зупиняє ріст та розмноження бактерій), пригнічуючи фермент пептидилтрансферазу та порушуючи вироблення білка у клітині.

Розчин і таблетки Левоміцетину призначають при інфекційних процесах, викликаних бактеріями, чутливими до даного антибіотику – туляремії, черевному тифі, генералізованій формі сальмонельозу, паратифі, шигельозі, бруцельозі, менінгіті (запаленні оболонок мозку), висипному тифі, інших рикетсіозах, трахомі, хламідіозі, гнійному перитоніті.

З огляду на високу ймовірність розвитку виражених побічних реакцій цей антибіотик застосовують у випадках неефективності інших протимікробних ліків.

Протипоказання

Левоміцетин не можна приймати при алергії на хлорамфенікол, інші амфеніколи, допоміжні речовини цих ліків. Не призначається також при пригніченні кровотворення, хворобах крові, вираженій дисфукції печінки/нирок, порфірії, дефіциті ферменту Г6ФД (глюкозо-6-фосфатдегідрогенази). Таблетовану форму не призначають до 3 років.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Безпека застосування речовини хлорамфеніколу у вагітних не встановлена. Оскільки хлорамфенікол здатний проникати у грудне молоко, на період лікування матері припиняють вигодовування груддю.

Спосіб застосування та дози

Розчин лівоміцетину застосовують у дорослих внутрішньом'язово (в/м) або внутрішньовенно (в/в), у дітей – тільки в/м. Розчін препарату готують при необхідності (ex tempore), оскільки його не можна зберігати.

Перед введенням необхідно провести пробу визначення переносимості антибіотика (за відсутності протипоказань до проведення проб).

Для введення внутрішньом'язового вмісту 1 флакон розводять у стерильній воді для ін'єкцій (2-3 мл) і вводять глибоко в м'яз. Дітям грудного віку (до року) призначають внутрішньом'язову дозу 25-30 mg/кг, дітям старше року - 50 mg/кг, розділивши на два введення (з інтервалом 12 годин).

Для струменевого введення у вену разову дозу розчиняють у стерильній воді для ін'єкцій (10 мл) або в глюкозі 5% або 40%. Розчин у вену вводять повільно (3-5 хвилин). Людям, які страждають на цукровий діабет, антибіотик розчиняють у фізіологічному розчині хлориду натрію.

Добова доза Левоміцетину для дорослих – 1-3 г. За необхідності добову дозу антибіотика збільшують до 4 грам. Його вводять по 0,5-1 г х 2-3 рази/добу з проміжком 8-12 годин.

В офтальмології розчин застосовують для інстиляцій (закапування) та парабульбарних ін'єкцій. Для парабульбарної ін'єкції використовують 0,2-0,3 мл 20%-ного розчину з кратністю 1-2 рази на добу. Для інстиляції використовують 5% розчин (порошок розчиняють у стерильній воді або фізіологічному розчині NaCl), який вводять у кон'юнктивальний мішок по 1-2 краплі х 3-5 разів на добу. Водний 5% розчин для інстиляцій можна зберігати не більше 2 діб. Стандартна тривалість застосування в офтальмології – 5-15 днів.

Таблетки призначають внутрішньо (зазвичай - за 30 хвилин до їжі, при блюванні - через годину після їжі). Дорослим зазвичай призначають 250-500 мг х 3-4 рази на добу (2 грами на добу). У тяжких випадках (наприклад, при черевному тифі) – до 4 г/добу (це максимальна доза для дорослих, яку можна прийняти за добу) під строгим контролем гемограми (аналізу крові), функції печінки, нирок (печінкових та ниркових проб). Разова доза таблеток для дітей 3-8 років – 125 мг, старше 8 років – 250 г; кратність прийому таблеток – 3-4 рази на добу. Стандартний курс лікування – 7-10 днів. За показаннями та за умови відсутності значних змін гемограми, гарною переносимістю препарату можливе продовження лікування до 2 тижнів.

Передозування

При передозуванні можливі тяжкі ускладнення з боку кровотворення (при застосуванні тривалий час доз>3 г/добу), що виявляються блідістю шкіри, незвичайними кровотечами, крововиливами, незвичайною втомою, слабкістю, підвищеною температурою тіла, болем у горлі. Рівень у крові хлорамфеніколу 25 мкг/мл вважається токсичним.

Особливо небезпечний так званий "сірий синдром", який переважно виявляється у новонароджених (при призначенні препарату дитині в перші 48 годин життя або народжених від матерів, які приймали хлорамфенікол під час пологів). Також цей розлад можливий при передозуванні у дітей старшого віку. Він проявляється різким падінням температури, сірим забарвленням шкірних покровів, слизових оболонок, порушенням дихання, блюванням, анорексією, вираженим зниженням артеріального тиску, зниженням тонусу м'язів, пригніченням міокардіальної провідності, колапсом, зниженням нервових реакцій, комою, летальним результатом.

Лікування передозування: відміна препарату, негайне промивання шлунку, прийом ентеросорбенту, симптоматичне лікування. При гострому отруєнні необхідний гемодіаліз (з метою зниження ризику побічних реакцій), а у новонароджених проводять обмінне переливання крові.

Побічні ефекти

Найбільш важкими реакціями є пригнічення функціонування кісткового мозку, апластична анемія та сірий синдром.

Неврологічні порушення: депресія, психомоторні розлади, делірій, периферичний неврит, сплутаність свідомості, неврит зорового нерва, параліч очних яблук, слухові/зорові галюцинації, зниження слуху та гостроти зору, порушення смаку, енцефалопатія, головний біль.

Травні розлади: здуття живота, діарея (пронос), нудота, подразнення слизової оболонки ротової порожнини, зіва, дерматит, дисбактеріоз (пригнічення мікрофлори кишечника), ентероколіт, глосит, стоматит, порушення роботи печінки.

Порушення кровотворення: ретикулоцитопенія, пригнічення кісткового мозку, зниження рівня гемоглобіну, лейкопенія, тромбоцитопенія, гіпопластична анемія, гранулоцитопенія, еритроцитопенія, агранулоцитоз, апластична анемія, панцитопенія, цитоплазматична вакуолізація молодих форм еритроцитів

Імунні розлади: алергія, включаючи дерматоз, свербіж, появу висипань, ангіоневротичний набряк, лихоманку, кропив'янку, анафілактичний шок.

Інші: суперінфекція (приєднання іншої інфекції, зокрема грибкової), реакція Яриша-Герксгеймера (бактеріоліз), підвищення температури тіла, колапс.

При застосуванні очних крапель можливі місцеві алергічні прояви

Умови та термін зберігання

При 15-25°С. Термін придатності залежить від форми випуску (дивитись на упаковці).

Протокол лікування

Інструкція по застосуванню створена на основі офіційної інструкції виробника та представлена виключно в ознайомчих цілях. Займатись самолікування не рекомендується.

Популярні лікарі

Лабораторії