Лонгідаза : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Інструкція до препарату Лонгідаза повідомляє, що це – лікарський засіб з групи ферментів, що має імуномодулюючі, антиоксидантні та протизапальні властивості.

Також має гіалуронідазну, або ферментативну, активність продовженої дії. Пролонгована дія ферменту досягається ковалентним зв'язуванням ферменту з фізіологічно активним полімерним носієм азоксимером.

Лонгідаза пом'якшує перебіг гострої фази запалення, регулює синтез медіаторів запалення, підвищує стійкість організму до інфекцій, зміцнює гуморальний імунітет.

Також даний препарат має яскраво виражений протифіброзний ефект завдяки здатності до кон'югації гіалуронідази з носієм. Як наслідок, ферменти мають стійкість до дії інгібіторів, зберігаючи свої властивості, зокрема, при температурі до 37°С протягом 20 днів.

Склад та форма випуску

Лонгідаза виробляється у формі ліофілізованого (висушеного) порошку для приготування ін'єкційного розчину.

Допоміжним компонентом є маніт.

В одній ампулі міститься 3 тис МО (медичних одиниць) лонгідази з гіалуронідазною активністю.

Показання

Препарат Лонгідазу застосовують у складі комплексної терапії для лікування та профілактики захворювань, що супроводжуються гіперплазією сполучної тканини.

Застосовується в різних розділах медицини для лікування численних захворювань:

- у гінекології – для лікування та профілактики спайкових процесів у малому тазі при запальних захворюваннях внутрішніх статевих органів, у тому числі трубно-перитонеальної безплідності, внутрішньоматкових синехіях, хронічному ендометриті;

- в урології – для лікування хронічного простатиту, інтерстиціального циститу;

- у хірургії – у лікуванні та профілактиці спайкових процесів після внутрішньопорожнинних операцій, гіпертрофічних рубців після травм, опіків, операцій, піодермії, для загоєння ран, що довго не гояться;

- у дерматовенерології та косметологи застосовують для лікування обмеженої склеродермії, келоїдних, гіпертрофічних рубців та рубців, що формуються після піодермії, травм, опіків, операцій;

- у пульмонології та фтизіатрії лікують пневмосклероз, фіброзуючий альвеоліт, туберкульоз (фіброзно-кавернозний, інфільтративний, туберкульому легень);

- в ортопедії за допомогою Лонгідази лікують контрактуру суглобів, артрозів, анкілозуючого спондилоартриту, гематом.

Слід зазначити, що, як довели біохімічні, імунологічні, гістологічні та електронно-мікроскопічні дослідження, Лонгідаза не пошкоджує нормальну сполучну тканину, але викликає деструктивні зміни складу та структури сполучної тканини в галузі фіброзу.

Лонгідаза не має антигенних властивостей, мітогенної, поліклональної активності, не викликає аллергізуючої, мутагенної, ембріотоксичної, тератогенної та канцерогенної дій.

Що стосується механізму дії Лонгідази, то специфічним субстратом тестикулярної гіалуронідази є глікозаміноглікани (гіалуронова кислота, хондроїтин, хондроїтин-4-сульфат, хондроїтин-6-сульфат), що становлять основу матриксу сполучної тканини. Внаслідок деполімеризації (розриву зв'язку між С1 ацетилглюкозаміном і С4 глюкуронової або індуронової кислоти) під впливом гіалуронідази глікозаміноглікани втрачають свої основні властивості: в'язкість, здатність зв'язувати воду, іони металів, утруднюється формування колагенових білків.

Завдяки чому полегшується рух рідини в міжклітинному просторі, збільшується еластичність сполучної тканини, що виявляється у зменшенні набряклості тканини, сплощенні фляків, збільшенні рухливості суглобів, зменшенні контрактур та їх попередженні, зменшенні спайкового процесу.

Протипоказання

Лонгідазу протипоказано застосовувати у випадках, коли у пацієнта є виражена гіперчутливість (алергія) до основного або одного з допоміжних компонентів.

Також не застосовують у період гострих інфекційних захворювань, гострих кровотеч, у тому числі легеневих, при кровохарканні, злоякісних новоутвореннях, гострій дихальній недостатності на тлі туберкульозу.

Протипоказане застосування при гострій нирковій недостатності.

Застосовують із 18-річного віку.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Лікування вагітних жінок та жінок, які годують груддю, цим препаратом, протипоказане.

Спосіб застосування та дози

Лонгідаза застосовується у вигляді підшкірних (поруч із місцем ураження або під рубцями) або внутрішньом'язових ін'єкцій. Внутрішньовенно Лонгідаза не застосовується.

Середній курс лікування – від 5 до 25 ін'єкцій, інтервал запровадження 3-10 днів.

Способи введення та точний курс вибирає лікар індивідуально, залежно від діагнозу, тяжкості захворювання, клінічного перебігу, віку хворого. При необхідності допускається проведення повторного курсу лікування не раніше ніж через 3 місяці.

При тяжких хронічних захворюваннях можливі підтримуючі ін'єкції через кожні 2 тижні.

Для розчинення ліофілізату застосовують прокаїн (1-2 мл, у дозі 0,25%-0,5%). Можливе також розведення за допомогою натрію хлориду або розчину для ін'єкцій.

Вводять повільно, щоб не вспінити білок.

Середній курс застосування препарату Лонгідазу – 1 ін'єкція кожні 5 днів, курс від 5 до 15 ін'єкцій.

Для збільшення біодоступності при одночасному підшкірному або внутрішньом'язовому введенні з діагностичними або лікарськими препаратами (антибіотики, хіміопрепарати, анестетики) Лонгідазу вводять протягом 10-15 хвилин у дозі 1500 МО тим самим способом і в те саме місце, що і основний препарат.

Більш точну тривалість курсу лікування визначає лікар, залежно від реакції пацієнта на лікування, типу захворювання та специфіки його розвитку.

Передозування

Передозування препаратом Лонгідазу проявляється ознобом, підвищенням температури, запамороченням, артеріальною гіпотензією.

У разі передозування слід відмінити введення та звернутися до лікаря, застосувати симптоматичне лікування.

Побічні ефекти

Лонгідаза зазвичай добре переноситься пацієнтами.

У місці введення препарату можуть спостерігатися реакції у вигляді почервоніння шкіри, свербежу та набряку.

Всі реакції місцевого характеру проходять самостійно через 2-4 дні без додаткового лікування.

Алергічні реакції можливі у разі реакції гіперчутливості. Включають висипання на шкірі, свербіж, кропив'янку, анафілактоїдні ефекти.

Умови та термін зберігання

Лонгідаза зберігається 2 роки від дати виробництва, яка зазвичай вказана на упаковці.

Температура зберігання повинна перевищувати 15°С.