R06AX13 - Лоратадин
Інформація є узагальнюючою і не може бути використана для лікування, без рекомендації лікаря.
Склад та форма випуску
Діюча речовина цих ліків – лоратадин. Також препарат містить допоміжні інгредієнти: лактозу (молочний цукор), примелозу (кроскармелозу натрію), кальцію стеарат, крохмаль картопляний.
Випускаються ці ліки у вигляді таблеток, таблеток для розсмоктування, суспензії для застосування внутрішньо, сиропу, гелю назального (для носа).
Показання
Лоратадин протиалергічний засіб тривалої дії. Має протиалергічну та протисвербіжну дію.
Активна речовина блокує Н1-гістамінові нервові закінчення, пригнічує вивільнення речовин, відповідальних за розвиток алергічних реакцій (гістаміну, лейкотрієну) з опасистих клітин. Зменшує проникність кровоносних капілярів, запобігаючи розвитку набряку навколишніх тканин, знімає спазм гладком'язових тканин. У зв'язку з цим препарат здатний запобігати розвитку, полегшувати перебіг алергії. Протиалергічний ефект зазвичай розвивається через 30 хвилин. Максимуму свого протиалергічного впливу досягає через 8 – 12 годин, триває 24 години. Ці ліки не впливають на активність центральної нервової системи (оскільки не здатні проникати через гематоенцефалічний бар'єр), не викликають звикання.
Ліки повністю всмоктуються у шлунково-кишковому тракті (при прийомі їжі всмоктування препарату сповільнюється). Активні молекули препарату мають високу (97%) здатність зв'язуватися із білками плазми. Розпадається у печінці за участю ферментів цитохрому Р450, CYP3A4, CYP2D6, утворюючи активний метаболіт дескарбоетоксилоратадин. Час напіввиведення активної речовини становить 3 – 20 годин, активного метаболіту – 8 – 92 години, у людей похилого віку – 6,7 – 37 і 11 – 38 годин. При ураженні печінки (у т.ч. алкогольному) час напіввиведення зростає пропорційно до ступеня тяжкості захворювання. Виводяться ці ліки з жовчю, а також із сечею. У людей з хронічною недостатністю нирок та при проведенні гемодіалізу фармакокінетичні характеристики практично не змінюються.
Призначається Лоратадин при сезонному (періодичному) алергічному риніті або ринокон'юнктивіті – -полінозі. Також показаний при цілорічному (постійному) алергічному риніті (алергічному нежиті), кон'юнктивіті (алергічному запаленні зовнішньої оболонки очей), кропивниці (в т.ч. при хронічній ідіопатичній формі), набряку Квінке (розвиненому набряку підшкірною клітковиною на повіках, мові, слизовій оболонці рота), алергічних сверблячих дерматозах (контактному алергодерматиті, хронічній екземі). Також ці ліки можуть застосовуватися при псевдоалергічних реакціях, свербежі різного походження, реакціях на укуси комах.
Протипоказання
Не можна приймати Лоратадин при непереносимості компонентів цих ліків (активних або допоміжних). Пігулки не призначають до трьох років. З обережністю застосовують ці ліки при порушенні роботи печінки.
Застосування при вагітності та годуванні груддю
Немає достатніх експериментальних даних щодо застосування речовини лоратадину під час вагітності. Наукові дослідження на тваринах не виявили токсичності для плода, впливу на репродуктивну здатність. Рекомендується уникати застосування цих ліків під час вагітності.
Діюча речовина препарату та його продукти обміну здатні проникати у грудне молоко, тому на час лікування потрібно припинити вигодовування груддю.
Немає даних про вплив препарату на чоловічу/жіночу фертильність (дітородну здатність).
Спосіб застосування та дози
Дорослим пацієнтам, дітям старше 12 років призначають 10 mg х 1 раз на добу, дітям 2 – 12 років - 5 mg/добу (при масі тіла 30 кг) або 10 мг/добу (при масі тіла >30 кг).
Гель (1%) слід наносити на уражені ділянки шкіри з частотою 1 раз на добу, при необхідності - 2 – 4 рази на добу. Лікування рекомендується продовжувати до досягнення необхідного лікувального ефекту (зазвичай 1 – 7 днів). Середня добова доза – 10 г 1% гелю (відповідає 100 mg).
Гель назальний наносять на слизову порожнину носа двічі на добу. При необхідності нанесення повторюють 3 – 4 рази на добу. Лікування продовжують до досягнення необхідного лікувального ефекту (зазвичай 1 – 5 днів).
Під час лікування не можна вживати алкоголь, оскільки етанол знижує ефективність цих ліків.
Слід повідомити лікаря про прийом таких препаратів як еритроміцин, кетоконазол, циметидин, оскільки вони збільшують концентрацію препарату в крові. А також фенітоїну, зіксорину, барбітуратів, рифампіцину, трициклічних антидепресантів, фенілбутазону, оскільки вони знижують ефективність ліків.
У період лікування потрібно утримуватися від занять, що вимагають концентрації уваги, швидкості реакцій (потенційно небезпечних видів трудової діяльності, управління транспортом) у зв'язку з можливістю седативного впливу. Такий вплив можуть значно посилити інші антигістамінні препарати, барбітурати, агоністи опіоїдних рецепторів, бензодіазепіни, нейролептики, трициклічні антидепресанти, алкоголь, анксіолітики, снодійні та седативні засоби.
Передозування
Симптоми передозування: сонливість, головний біль, часте та посилене серцебиття. У дітей масою тіла до 30 кг прийом дози вище 10 мг викликав екстрапірамідні розлади (трудність рухів, поворотів, тремтіння кистей, скутість, напруженість м'язів, уривчастість і ступінчастість рухів, слинотеча), серцебиття.
Лікування передозування: індукція блювання або промивання шлунка, призначення сорбенту (активованого вугілля), підтримуюча терапія.
Побічні ефекти
Неврологічні розлади: головний біль, сонливість, нервозність, занепокоєння, стомлюваність, збудження (особливо у дітей), безсоння, порушення концентрації уваги, запаморочення, амнезія, непритомність, депресія, тремтіння, парестезія (відчуття печіння, повзання мурашок по шкірі знижена чутливість шкіри), дисфонія (порушення голосу), порушення зору, посилене/знижене сльозовиділення, кон'юнктивіт, біль у вухах та очах, блефароспазм, шум у вухах, судоми.
Травні розлади: стоматит, сухість у роті, підвищення/зниження апетиту, збільшення/зниження маси тіла, нудота, слинотеча, порушення смаку, гастрит, зубний біль, метеоризм (здуття), запор/діарея, жовтяниця, некроз печінки, гепатит.
Дихальні розлади: закладеність носа, чхання, носова кровотеча, сухість у носі, фарингіт, ларингіт, синусит, кровохаркання, кашель, бронхіт, спазм бронхів, біль у грудній клітці, порушення дихання.
Сечовидільні та статеві розлади: зміна кольору сечі, дисменорея (порушення менструації), хворобливі позиви на сечовипускання, менорагія (маткова кровотеча), вагініт (запалення піхви), ослаблення статевого потягу, імпотенція, набряки.
Розлади руху: біль у спині, м'язові болі, судоми литкових м'язів, суглобові болі.
Серцево-судинні розлади: підвищення або падіння артеріального тиску, серцебиття, суправентрикулярна тахіаритмія.
Алергічні реакції: почервоніння, висипання на шкірі, подразнення шкіри, кропив'янка, свербіж, контактний дерматит, анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк.
Інші: сухість волосся, шкіри, астенія, спрага, нездужання, озноб, непереносимість сонячного світла, лихоманка, підвищена пітливість, тимчасове облисіння, збільшення розмірів грудної клітки, біль у молочних залозах.
Умови та термін зберігання
Зберігати Лоратадін потрібно за кімнатних умов. Термін придатності залежить від лікарської форми (дивитися на упаковці).
Інструкція по застосуванню створена на основі офіційної інструкції виробника та представлена виключно в ознайомчих цілях. Займатись самолікування не рекомендується.
