Реосорбілакт : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Є кристалоїдним замінником плазми. Це збалансований комбінований засіб, що містить енергоносій та буфер. Основний компонент ліків – натрій, від якого залежить кількість позаклітинної рідини. Натрій відіграє важливу роль у міжклітинному та внутрішньоклітинному обміні, підтримці гомеостазу. Калій, що також входить до складу препарату, бере участь у процесі передачі нервових імпульсів, зменшує проникність судинних стінок, набряклість. Препарат нормалізує ОЦК, знижує інтоксикацію організму, посилює діурез.

Склад та форма випуску

Склад: натрію лактат, вода для ін'єкцій, сорбітол, натрію хлорид, калію хлорид, магнію хлорид, кальцію хлорид.

Випускається як розчин.

Показання

Застосовується Реосорбілакт:

• для покращення капілярного кровотоку з метою попередження/лікування шоку (опікового, гемолітичного, токсичного, травматичного, операційного, геморагічного);

• при опіковій хворобі;

• при інфекційних захворюваннях, що супроводжуються вираженою інтоксикацією;

• при загостренні хронічного гепатиту;

• при сепсисі (загальному зараженні організму хвороботворними мікробами, що потрапили в кров);

• для передопераційної підготовки чи післяопераційному періоді;

• для покращення артеріального/венозного кровотоку – з метою запобігання тромбофлебітам, тромбозам, хворобі Рейно, ендартеріїтів.

Протипоказання

Не можна застосовувати Реосорбілакт:

• при гіперчутливості до компонентів (алергії на них);

• при непереносимості допоміжних компонентів;

• при алкалозі;

• при крововиливі у мозок;

• при тромбоемболії;

• при декомпенсації серцевої недостатності, вад серця;

• при термінальній нирковій недостатності;

• при ІІІ ступені артеріальної гіпертензії;

• при печінковій недостатності (анурії).

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Даних щодо протипоказань до застосування розчину Реосорбілакт у вагітних або матерів-годувальниць немає.

Спосіб застосування та дози

Розчин Реосорбілакт призначений для внутрішньовенного краплинного введення зі швидкістю 40-60 крапель/хвилину. Допускається струменеве введення розчину, якщо існує така необхідність після проведення проби з краплинним введенням зі швидкістю 30 крапель/хвилину. Після введення 15 крапель проводять оцінку стану хворого та наявності шкірних реакцій. За відсутності реакції протягом трьох хвилин препарат вводять струминно.

Об'єм ліків, який можна ввести одноразово при шоці (опіковому, гемолітичному, токсичному, травматичному, операційному, геморагічному), становить 600 ml (у тяжких випадках допускається введення 1000 ml крапельно) одноразово, далі – 600–1000 ml спочатку струминно, потім - крапельно.

Дозування при гепатиті на стадії загострення становить 400 ml.

При гострій втраті крові дорослим вводять 1500–1800 мл (до 25 мл/кг).

У після/передопераційному періоді рекомендується вводити 400 мл (6-7 мл/кг) крапельно протягом 3-5 днів.

При тромбооблітеруючих захворюваннях судин застосовують розчин із розрахунку 8–10 ml/кг крапельно через день, курс – до 10 інфузій.

Передозування

При передозуванні можливі явища алкалозу (збільшення pH крові та інших тканин за рахунок накопичення лужних речовин), що потребує припинення інфузії, при необхідності – корекції кислотно-лужної рівноваги. Можливі колапс, зневоднення (через посилення діурезу). При перевищенні швидкості введення можливий розвиток тахікардії, задишка, підвищення артеріального тиску, біль за грудиною, головний біль, біль у животі.

Побічні ефекти

Можливі алкалоз, падіння/підвищення артеріального тиску, реакції алергічного характеру, серцебиття, задишка, синюшність шкіри, тремтіння, запаморочення, слабкість, біль голови, блювання, біль і почервоніння в місці введення.

Умови та термін зберігання

Зберігати трохи більше двох років при 15–25°С.