Ванкомицин : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Склад та форма випуску

Ванкоміцин виготовляється у вигляді ліофілізату для приготування розчину для інфузій. Діюча речовина – ванкоміцин.

Показання

Ванкоміцин використовується для лікування важких бактеріальних інфекцій, викликаних чутливою до препарату патогенною мікрофлорою. Препарат застосовують при низькій ефективності пеніцилінів або цефалоспоринів, а також їх непереносимості хворими.

Ванкоміцин призначають для лікування сепсису, ендокардиту, пневмонії, абсцесу легень, остеомієліту, менінгіту, ентероколіту.

Протипоказання

Ванкоміцин не призначається при ураженні слухового нерва, тяжких порушеннях функції нирок, при непереносимості ванкоміцину.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

При призначенні Ванкоміцину жінкам репродуктивного віку необхідно виключити у пацієнтки наявність вагітності. Препарат протипоказаний вагітним у першому триместрі, що обґрунтовано його підвищеною ото- та нефротоксичністю.

У II або III триместрах призначення препарату можливе лише за життєво важливими показниками.

Застосування Ванкоміцину в терапії лактуючих жінок можливе тільки після відмови пацієнтки від грудного вигодовування.

Спосіб застосування та дози

Перед початком лікування Ванкоміцином визначають чутливість до нього флори, яка спровокувала початок захворювання у конкретного хворого. Дорослі пацієнти отримують по 0,5 г препарату 4 рази на день або по 1 г ванкоміцину 2 рази на добу. Новонароджені діти повинні отримувати препарат до 1 місяця по 15 мг на кг маси тіла, після чого дитину переводять на отримання 10 мг препарату на кг маси тіла кожні 12 годин.

Дітям віком від 1 місяця призначають препарат у тій же дозі, що і новонародженим через кожні 8 годин. У зв'язку з тим, що внутрішньом'язові ін'єкції дуже болючі, введення препарату здійснюється переважно внутрішньовенно крапельно зі швидкістю не більше 10 мг на хвилину, при цьому тривалість інфузії не може бути меншою за 60 хв.

При призначенні препарату хворим на дисфункцію нирок та літнім пацієнтам проводиться корекція дозування з урахуванням показників кліренсу креатиніну.

Передозування

При передозуванні Ванкоміцину у хворих спостерігається посилений розвиток побічних ефектів. Для полегшення стану хворому призначають разом із проведенням гемофільтрації чи гемоперфузії симптоматичне лікування.

Побічні ефекти

Лікування Ванкоміцином може супроводжуватися розвитком болю та епідермального некрозу в місцях введення лікарського засобу, також у пацієнтів спостерігається виникнення кропив'янки, дерматитів, запалення стінок кровоносних судин, зниження артеріального тиску, гарячкового стану, нудоти, дзвону у вухах, погіршення слуху. Формули крові.

Умови та термін зберігання

Ванкоміцин слід зберігати в захищених від світла місцях при температурі близько +10 градусів. Тривалість зберігання – 2 роки.