Фурацилін : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Склад та форма випуску

Випускаються ці ліки у вигляді розчину 0,2 mg/l (0,02%), таблеток 20 mg.

Діюча речовина: нітрофурал.

Допоміжні речовини: хлорид натрію, вода для ін'єкцій.

Допоміжні речовини розчину: хлорид натрію.

Показання

Фурацилін – протимікробні ліки. Дані ліки активні проти грампозитивних, грамнегативних бактерій, включаючи Staphylococcus specіales, Streptococcus speciales, Clostridium perfringens, Escherichia coli). Ліки ефективні при стійкості хвороботворних мікроорганізмів до інших протимікробних ліків (не групи нітрофурану). Їх механізм дії відрізняється від інших хіміотерапевтичних препаратів: мікробні флавопротеїни здатні відновлювати 5-нітрогрупу, при цьому утворюються високореактивні амінопохідні речовини, що змінюють будову білків, у тому числі рибосомальних, а також інших макромолекул. Все це призводить до загибелі мікробів.

Стійкість до цього протимікробного засобу розвивається повільно, не досягаючи високого ступеня.

При зовнішньому або місцевому застосуванні всмоктування ліків незначне. Фурацилін здатний проникати через гістогематичні бар'єри (перешкода між кров'ю та тканиною), рівномірно розподіляється у рідинах, тканинах. Основний шлях його метаболізму – відновлення нітрогруп.

Виводяться ці ліки нирками, частково - з жовчу.

Показання до зовнішнього застосування таблеток:

• фурункул зовнішнього слухового проходу;

• пролежні;

• гнійні рани;

• опіки ІІ–ІІІ ступеня;

• дрібні пошкодження шкіри (у тому числі порізи, подряпини, тріщини).

• Показання до місцевого застосування таблеток:

• блефарит;

• стоматит;

• кон'юнктивіт;

• остеомієліт;

• емпієма (скупчення гною) плеври - для промивання порожнини;

• емпієма приносових пазух – для промивання порожнини;

• ангіна;

• гострий зовнішній/середній отит;

• гінгівіт.

• Показання для застосування:

• лікування/попередження гнійно-запальних процесів;

• опіки ІІ-ІІІ ступеня;

• остеомієліт;

• гнійні рани, пролежні, виразки;

• фурункул зовнішнього слухового проходу (зовнішній отит);

• емпієма плеври;

• запалення придаткових пазух носа (синусити).

Протипоказання

Не можна призначати Фурацилін:

• при підвищеній чутливості (ідіосинкразія) до лікарського засобу;

• при кровотечі;

• при алергодерматозах;

• при алергічній чутливості до інших нітрофуранів.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Допускається застосування цих ліків при вагітності/лактації під наглядом лікаря.

Спосіб застосування та дози

Розчин призначений для застосування місцево, зовнішньо.

Розчином зрошують рани, використовують його для накладання вологих пов'язок.

Розчин використовують внутрішньопорожнинно:

• при остеомієліті – для промивання порожнини з наступним накладенням вологої пов'язки;

• при гайморит – для промивання гайморової порожнини;

• при емпіємі плеври – для промивання плевральної порожнини після видалення гною.

• Водним розчином Фурациліну промивають пролежні, гнійні рани, виразки, опіки ІІ-ІІІ ступеня шкіри або слизових оболонок.

Також цей лікарський засіб використовують при підготовці до трансплантації (пересадки) шкіри для зрошення поверхні, що гранулює.

При блефариті (хронічному запаленні країв повік), кон'юнктивіті (запаленні слизової очей) проводиться інстиляція водного розчину в кон'юнктивальний мішок - по 2-3 краплі х3-4 рази на добу.

При ангіні (гострому запаленні мигдаликів), стоматиті (запальних процесах у ротовій порожнині), гінгівіті (запаленні ясен) проводиться полоскання рота/горла по 100 мл х2-3 рази/добу.

При хронічному гнійному отиті 8-10 крапель розчину наносять на ватний тампон (турунду), вводять у зовнішній слуховий прохід 2 рази/добу. Перед використанням розчин слід підігріти до кімнатної температури.

При анаеробної інфекції рану (крім звичайної хірургічної обробки) протирають розчином.

Розчин використовують при лікуванні емпієми приносових пазух, фурункулах зовнішнього слухового проходу. Пошкоджені ділянки у разі промивають 2 –4–6 раз/день (залежно від тяжкості процесу).

У зв'язку з тим, що немає достатніх даних про безпеку даного лікарського засобу, його не використовують в терапії дітей, підлітків.

Пігулки Фурацилін призначені для застосування місцево, зовнішньо.

Для приготування водного розчину 1 частину препарату розчиняють у 5000 частин 0,9% розчину хлориду натрію або дистильованої води.

Спиртовий розчин готують на етанолі 70%.

Зовнішньо ці ліки застосовують у вигляді спиртового 0,066% (1:1500) або водного 0,02% (1:5000) розчинів – накладають вологі пов'язки, зрошують рани. Крім того, приготовлений з таблеток водний розчин використовується внутрішньопорожнинно: при емпіємі придаткових пазух носа, гаймориті – для промивання порожнин, остеомієліте після операції – для промивання порожнини з подальшим накладенням вологої пов'язки; при емпіємі плеври - після видалення гною для промивання плевральної порожнини, введення в порожнину 20-100 мл водного розчину. Для промивання сечівника, сечового міхура водний розчин застосовують з експозицією 20 хвилин.

При зовнішніх отитах (гнійному запаленні зовнішнього вуха) застосовують спиртовий розчин, нагрітий до температури тіла, який закопують щодня по 5-6 крапель у зовнішній слуховий прохід.

При блефариті, кон'юнктивіті проводять інстиляцію водного розчину в кон'юнктивальний мішок.

Для полоскання рота горла 1 таблетку (20 mg) розчиняють у 100 ml води.

Ці ліки несумісні з адреналіном (епінефрином), прокаїном (новокаїном), тетракаїном, резорцинолом (резорцином), іншими відновниками, оскільки вони розпадаються з утворенням пофарбованих у бурий або рожевий колір продуктів.

Препарат несумісний з перекисом водню, перманганатом калію, іншими окислювачами через окислення лікарського засобу.

Передозування

При значному передозуванні або випадковому/навмисному застосуванні внутрішньо можуть спостерігатися лихоманка, біль у надшлунковій ділянці, диспепсичні розлади, дерматити, блювання, розпад еритроцитів (гемолітична анемія), алергія.

При появі подібних симптомів потрібно виконати промивання шлунку, прийняти ізотонічний розчин натрію сульфату, ангіотензинаміду. Додатково застосовується трансфузійна терапія (переливання крові).

Побічні ефекти

Можуть спостерігатися алергічні реакції (свербіж шкіри, дерматит). Можлива так звана крос-сенсибілізація (перехресна алергічна реакція), якщо були алергічні реакції на будь-які ліки з класу нітрофуранів. Щоб уникнути алергії, рекомендується використовувати даний препарат не більше 5 днів.

Умови та термін зберігання

Зберігати таблетки у сухому місці, захищеному від сонячного світла. Температура зберігання: від +2 до +25 °С. Термін придатності цих ліків – 5 років.

Розчин зберігають у захищеному від світла, сухому місці. Температура зберігання: від +15 до +25 °С. Не можна заморожувати. Термін придатності розчину – 2 роки. Заборонено використовувати ліки після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.