Склад та форма випуску
Вінпоцетин виробляється у розчині для ін'єкцій та таблетках. Основна речовина препарату – вінпоцетин.
Показання
Вінпоцетин застосовується в терапії транзиторних ішемічних атак, інсультів та постінсультного періоду, черепно-мозкових травм, енцефалопатій різної етіології, атеросклерозу судин головного мозку та деменції.
В офтальмології вінпоцетин застосовують у терапії хронічних захворювань судинної оболонки та сітківки ока, таких як обструкція, тромбоз артерій або вен сітківки ока.
В оториноларингології вінпоцетин застосовують у терапії:
старечої приглухуватості, що виникла на тлі гострої судинної патології;
токсичного ураження слуху;
ураження слуху внаслідок високих шумових навантажень;
хвороби Меньєра.
Протипоказання
Вінпоцетин не призначається хворим з непереносимістю вінпоцетину, тяжкими порушеннями серцевого ритму, ішемічною хворобою серця та у гострій стадії геморагічного інсульту. Препарат не використовується в педіатричній практиці, а також у лікуванні годуючих та вагітних.
При призначенні препарату необхідно пам'ятати про те, що спільний прийом Вінпоцетину та лікарських засобів, у складі яких є гепарин, значно підвищується ризик виникнення різних геморагічних ускладнень.
Застосування при вагітності та годуванні груддю
Вінпоцетин категорично протипоказаний жінкам на стадії лактації та вагітності. Якщо неможливо обійтися без його призначення жінкам, що годують, то пацієнтка повинна відмовитися від грудного вигодовування.
Спосіб застосування та дози
Вінпоцетин у парентеральній формі призначений для внутрішньовенного краплинного введення. У стартовій дозі препарат призначають по 20 мг або 4 мл попередньо розведених у 0,5 або 1 л фізіологічного розчину або 5% розчині глюкози.
Для досягнення максимального лікувального ефекту рекомендовано поступове збільшення дози до максимальної 1 мг на кілограм маси тіла пацієнта на добу. Тривалість лікування може змінюватись від 10 до 14 днів, після чого проводять поступове зниження дози та переведення хворого на одержання препарату у підтримуючій дозуванні у формі таблеток.
Вінпоцетин у формі таблеток хворому призначають по 5 або 10 мг 3 рази на день протягом тривалого часу.
Передозування
Наразі випадків передозування Вінпоцетином офіційно не зареєстровано. Якщо ви помітили, що хворий прийняв одномоментно велику кількість препарату, то не пізніше ніж через 4 години після вживання лікарського засобу необхідно провести промивання шлунка або викликати блювання, що допоможе видалити препарат зі шлунково-кишкового тракту.
Після промивання шлунка хворому призначають рясне пиття, прийом активованого вугілля і, за необхідності, коректне симптоматичне лікування.
Побічні ефекти
Вінпоцетин добре переноситься хворими, однак у деяких випадках його прийом може супроводжуватись розвитком лейкопенії, анемії, цукрового діабету, анорексії, ушкодження чи почастішання серцевого ритму.
Також у пацієнта може виникнути відчуття серцебиття, фібриляція передсердь, серцева недостатність, лабільність артеріального тиску, гіперемія шкірних покривів, венозна недостатність, порушення сну, підвищена стомлюваність, втрата свідомості, депресія, дратівливість та ейфорія.
Умови та термін зберігання
Вінпоцетин слід берегти в недоступному для дітей та світла місці в оригінальній упаковці. Термін придатності до препарату – 4 роки.
