Амитриптилин : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Амітриптилін – заспокійливий та знеболюючий засіб. Його основним діючим компонентом є – однойменна лікарська речовина, амітріптілін.

Амітриптилін є трициклічним антидепресантом, який за своєю хімічною формулою відноситься до неселективних інгібіторів зворотного захоплення моноамінів. Амітриптилін має антихолінергічні властивості, попереджаючи повторне засвоювання, і як наслідок, відбувається інактивація норадреналінових та серотонінових нервових рецепторів.

Механізм дії Амітриптиліну полягає також у здатності блокувати на рівні центральної нервової системи іонні канали калію, натрію та метиласпартату. Зазначені властивості амітриптиліну сприяють придушенню як нервового збудження, а й болю невропатичного характеру, попереджають хронічну біль напруги мігрень.

У той же час ефект знеболювання амітриптиліну не має прямого зв'язку з його ефектом як антидепресант.

Властивості Амітриптиліну як заспокійливий і знеболюючий засіб виявляють себе найбільш активно не раніше другого або навіть четвертого тижня системної терапії даним препаратом.

Склад та форма випуску

Амітриптилін надходить у продаж у таблетованій формі, в одному дозуванні – по 25 мг активного компонента амітриптиліну гідрохлориду в 1 таблетці.

Допоміжні компоненти – крохмаль, лактоза, целюлоза та ін.

Показання

Антидепресант Амітриптилін застосовують у лікуванні різного виду депресивних станів, незалежно від їхніх причин.

Зокрема, ефективний при лікуванні депресій ендогенного, інволюційного, реактивного, невротичного та медикаментозного характеру, які виникли при органічному ураженні головного мозку, при яких також спостерігаються тривожність, ажитація та безсоння.

Також Амітриптилін застосовують комплексної терапії емоційних розладів змішаного характеру.

Зокрема, Амітриптиліном лікують:

- психози, шизофренію;

- порушення поведінки, алкогольну абстиненцію;

- нічний енурез, нервову булімію;

- хронічний больовий синдром, головний біль, мігрені;

- болі при виразці шлунка та 12-палої кишки.

Протипоказання

Амітриптилін протипоказано призначати при алергії на непризначається пацієнтам з непереносимістю амітриптиліну гідрохлориду, лактозною та галактозною недостатністю. Також протипоказаний при:

- інфаркт міокарда;

- гострому алкогольному отруєнні, отруєнням снодійними, психоактивними та аналгетичними ліками;

- тяжких порушеннях внутрішньошлуночкової провідності;

- закритокутову глаукому;

- тяжких порушеннях атріовентрикулярної провідності.

Не застосовується у педіатрії до досягнення дитиною 6-річного віку.

Спільне застосування у комплексному лікуванні з інгібіторами МАO також протипоказане.

Важливо застосувати обережність при призначенні Амітриптиліну, якщо у пацієнта діагностовано:

- алкоголізм;

- бронхіальна астма;

- шизофренія, біполярний розлад;

- епілепсія;

- пригнічення кістково-мозкового кровотворення;

- захворюваннями серцево-судинної системи (блокада окремих нервових імпульсів у міокарді, коронарна недостатність, різноманітних аритмії);

- Підвищено внутрішньоочний тиск (початкова стадія глаукоми);

- ниркова або печінкова недостатність;

- тиреотоксикоз;

- зниження моторної функції шлунка та кишечника;

- гіпотонія сечового міхура.

Не застосовують одночасно із застосуванням інгібіторів моноамінооксидази (ІМАО). Подібна терапія можлива не раніше ніж через 2 тижні після закінчення лікування за допомогою ІМАО.

У комплексній терапії з іншими фармацевтичними речовинами слід враховувати, що трициклічні антидепресанти та нейролептики нейтралізують дію один одного, тому їх не слід застосовувати одночасно. Також їх спільний прийом може призвести до судом.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Амітриптилін протипоказано застосовувати у лікуванні вагітних жінок, оскільки це може негативно вплинути на розвиток нервової системи плода.

Дана речовина здатна проникати в грудне молоко, тому на час лікування грудне вигодовування слід призупинити.

Спосіб застосування та дози

Амітpіптілін приймають один раз на день, перед відходом до сну.

Бажано приймати його не на голодний шлунок.

Рекомендована разова доза для дорослих – 25 або 50 мг (1 або 2 таблетки) препарату.

В особливих випадках, за призначенням лікаря допускається максимальна доза в 300 мг, проте в цьому випадку прийом поділяють на 3 рази протягом доби.

При отриманні лікувального ефекту дозування має бути знижено до мінімально ефективного.

Тривалість курсу лікування визначається лікарем в індивідуальному порядку, виходячи із захворювання, стану пацієнта, його реакції на лікування.

Дитяча (від 6 до 12 років) допустима доза – по 10-30 мг амітриптиліну на добу. Точніше дозування розраховується, з ваги маленького пацієнта (від 1 до 5 мг на 1 кг ваги).

Дітям віком від 12 років дозволяється приймати до максимум 100 мг на добу.

Передозування

Передозування препаратом Амітриптілін може спричинити такі симптоми, як:

- сонливість, м'язова ригідність, галюцинації;

- психомоторне збудження, неспокій, напади епілепсії;

- тахікардія, задишка, потовиділення;

- мідріаз;

- кома.

При передозуванні слід якнайшвидше вивести надлишок амітриптиліну з організму (промити шлунок, прийняти сорбенти, забезпечити активний енурез).

Здійснити лікування симптоматики.

Побічні ефекти

Амітриптилін може спричинити такі побічні ефекти, як:

- підвищення внутрішньоочного тиску ( глаукома ), порушення зору, мідріаз;

- тахікардія, гіпонатріємія;

- сплутаність свідомості, анорексія, агресивність, зниження лібідо, ажитація;

- коливання рівня цукру на крові;

- запори, паралітична кишкова непрохідність;

- утруднення сечовипускання;

- гіпоманія, манія, тривожний стан, безсоння, нічні кошмари;

- сонливість, тремор, запаморочення, головний біль, в'ялість, розлади мови;

- пригнічення кісткового мозку, агранулоцитоз, лейкопенія, еозинофілія, тромбоцитопенія.

Умови та термін зберігання

Амітриптилін зберігається в сухому, захищеному від сонячних променів місці, при температурі не вище 25°С.

Термін зберігання – 3 роки.