J01FA10 - Азитромицин
Інформація є узагальнюючою і не може бути використана для лікування, без рекомендації лікаря.
Склад та форма випуску
У кожній таблетці даного препарату міститься 250 мг (500 мг) активної речовини – азитроміцину, а також допоміжні компоненти – мікрокристалічна целюлоза, крохмальгліколят натрію, тальк, лаурилсульфат натрію, крохмаль кукурудзяний, стеарат магнію, Е102.
Показання
Азитроміцин – це антибіотик групи макролідів з бактеріостатичним впливом (пригнічує зростання хвороботворних мікроорганізмів). Він активний проти широкого кола мікробів. Механізм дії пов'язаний із придушенням продукції білка у клітинах мікроба. У високих концентраціях здатний чинити бактерицидну (вбиваючу мікроби) дію.
Чутливі до цього антибіотику мікроорганізми: аероби грамнегативні (Neisseria gonorrhoeae, Moraxella catarrhalis, Haemophilus parainfluenzae, Legionella pneumophila, Haemophilus influenzae, Pasteurella multocida), аероби грампозитивні ( spp., Clostridium perfringens, Porphyriomonas spp.), інші (Chlamydia phneumoniae, Chlamydia trachomatis, Chlamydia psittaci, Mycoplasma hominis, Mycoplasma pneumoniae, Borrelia burgdorferi).
Мікроби, здатні розвинути резистентність (стійкість) до цього антибіотика: грампозитивні аероби (пеніцилінстійкий Streptococcus pneumoniae).
Стійкі до азитроміцину мікроорганізми: грампозитивні аероби (Staphylococci, Enterococcus faecalis), Bacteroides fragilis.
Азитроміцин показаний до застосування при інфекційних процесах, викликаних мікробами, чутливими до цього антибіотика: інфекції ЛОР-органів, верхнього відділу дихальних шляхів (запалення приносових пазух – синусити, – тонзиліт, глотки – , ларингіт, трахеї – трахеїт ), інфекції нижніх ділянок дихальних шляхів (гостре запалення бронхів – бронхіт, легких – пневмонія), інфекції м'яких тканин, шкіри (імпетиго, вдруге інфікований дерматоз, рожа Лайма), інфекції сечостатевих шляхів, спровоковані хламідійною інфекцією (запалення сечівника – уретрит, шийки матки – цервіцит).
Протипоказання
Азитроміцин не можна приймати при гіперчутливості (алергії) до антибіотиків-макролідів, тяжкому порушенні роботи нирок, печінки (їх недостатність), віці до 12 років (або вазі менше 45 кг), одночасному прийомі з ерготаміном, дигідроерготаміном.
З обережністю азітроміцин застосовують при помірних порушеннях роботи нирок, печінки, при аритміях, схильності до аритмії, подовженні інтервалу QT (на ЕКГ), при прийомі терфенадину, дигоксину, варфарину.
Застосування при вагітності та годуванні груддю
При вагітності азітроміцин призначають тільки тоді, коли, на думку лікаря, потреба лікування матері перевищує можливі ризики для дитини.
Цей антибіотик може виділятися з молоком матері, тому його не застосовують у період лактації або вирішується питання про тимчасове припинення вигодовування груддю.
Спосіб застосування та дози
Таблетку Азітроміцин потрібно ковтати цілою, запиваючи водою.
Необхідну дозу приймають раз на добу за годину або через дві години після їди. Дорослим пацієнтам (включаючи людей похилого віку), дітям старше 12 років (або масою менше 45 кг) при інфекціях ЛОР-органів, нижніх або верхніх дихальних шляхів, м'яких тканин шкіри призначають 0,5 г/добу за 1 прийом протягом трьох днів. (Доза на курс – 1,5 г). При мігруючій еритемі (на початку хвороби Лайма) в 1-й день – 1 г за один прийом, з 2-го по 5-й день – 0,5 г щодня (доза на 5-денний курс – 3 г).
При звичайних вуграх (акне вульгаріс) застосовують 0,5 г/добу за 1 прийом три дні, потім по 0,5 г/добу раз на тиждень протягом дев'яти тижнів (на курс – 6 г). Першу щотижневу таблетку потрібно прийняти через сім днів після прийому першої щоденної таблетки (тобто 8 день від початку лікування), наступні 8 щотижневих таблеток приймають з інтервалами по 7 днів.
При хламідійних інфекціях сечостатевих шляхів (зараження Chlamidia trachomatis), наприклад, при неускладненому цервіциті, уретриті, призначають 1 г одноразово.
Призначення азитроміцину людям з недостатністю функції нирок: при помірному порушенні (показник виділення креатиніну > 40 мл/хв) корекція дози даного антибіотика не потрібна.
У разі одного пропускання прийому однієї дози ліки – пропущену дозу слід прийняти якомога раніше, наступні – з інтервалом 24 години.
Лікар повинен враховувати, що при лікуванні Азитроміцином, як і за будь-якої антибіотикотерапії, можливе приєднання суперінфекції (на тлі ще незавершеного інфекційного процесу накладання нової інфекції), включаючи грибкову.
Азитроміцин необхідно прийняти принаймні за годину до або через дві години після ліків, що знижують кислотність шлункового соку (антацидів).
Пацієнт повинен враховувати, що в період проведення лікування необхідно утримуватись від заняття небезпечними видами праці, що потребують високої концентрації уваги, швидких реакцій, а також керування автотранспортом.
Передозування
Симптоми передозування: позиви до блювання, тимчасова втрата слуху, часті та рідкі випорожнення.
Лікування передозування: негайне промивання шлунка, включаючи прийом сорбентів (активованого вугілля), симптоматичне лікування.
Побічні ефекти
Розлади кровоносної, лімфатичної систем: зниження числа тромбоцитів (тромбоцитопенія), нейтрофільних лейкоцитів (нейтропенія).
Розлади центральної нервової системи: вертиго (запаморочення), судоми, цефалгія (головний біль), парестезія (відчуття поколювання, повзання мурашок, печіння на шкірі), сонливість, безсилля, безсоння, підвищена рухова активність, агресивність, нервозність, занепокоєння.
Розлади органів сприйняття: оборотне порушення слуху, глухота, шум у вухах, порушення сприйняття смаку, запаху.
Розлади серцево-судинної системи: порушення ритму (аритмія, серцебиття, вентрикулярна (шлуночкова) тахікардія, розширення інтервалу QT на ЕКГ, двонаправлена шлуночкова тахікардія).
Розлади травного тракту: розлади стільця (запор, діарея), нудота, болі/спазми в животі, метеоризм (здуття), анорексія (відсутність апетиту), зміна кольору язика, запалення товстої кишки (псевдомембранозний коліт), холестат ), гепатит (запалення печінки), зміна лабораторних печінкових проб, недостатність печінки, некроз (розпад) печінки, іноді зі смертельними наслідками.
Алергічні реакції: ангіоневротичний набряк (швидкий набряк обличчя, губ, язика з порушенням дихання), свербіж, висипання, кропив'янка, фотосенсибілізація (чутливість до сонця), анафілактичний шок (зі смертельним наслідком у поодиноких випадках), багатоформна еритема, алергічний контактний дер.
Розлади рухового апарату: артралгія (суглобовий біль).
Розлади сечостатевої системи: нефрит (запалення нирок), гостра недостатність нирок.
Інші: кандидоз (грибкова інфекція), вагініт (запалення піхви).
Умови та термін зберігання
15 – 25°С. Термін придатності Азитроміцин – два роки.
Інструкція по застосуванню створена на основі офіційної інструкції виробника та представлена виключно в ознайомчих цілях. Займатись самолікування не рекомендується.
