Нейромидин : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Нейромідин покращує проведення імпульсів по нервових волокнах, міжнейрональних та нервово-м'язових синапсах у центральній та периферичній нервовій системах.

Іпідакрин – це основна діюча речовина Нейромідину. Фармакологічний ефект препарату заснований на здатності цієї речовини покращувати проведення імпульсів та нейром'язову передачу по нервових волокнах, а також активувати скоротливість гладком'язових органів під впливом агоністів ацетилхолінових, адреналінових, серотонінових, гістамінових та окситоцинових рецепторів. Крім цього використання лікарського засобу сприяє покращенню пам'яті та інгібує розвиток прогресуючої деменції.

Іпідакрин здатний блокувати калієві канали мембран нейронів і м'язових клітин і оборотно інгібувати в синапсах холінестеразу. Крім цього, він посилює дію ацетилхоліну, адреналіну, серотоніну, гістаміну та окситоцину на гладку мускулатуру.

Під час доклінічних досліджень у іпідакрину не був виявлений тератогенний, мутагенний, ембріотоксичний, канцерогенний та імунотоксичний ефект, крім усього іншого він не порушує роботу ендокринної системи.

Склад та форма випуску

Діюча речовина: Іпідакрин (Ipidacrine).

Препарат виготовляється у формі

таблеток у дозуванні по 20 мг;

розчину для внутрішньом'язового та підшкірного введення по 5 мг/мл та 15 мг/мл.

Показання

Нейромідин використовується в терапії захворювань периферичної нервової системи, таких як нейропатія, неврит, поліневрит та полінейропатія, мієлополірадікулоневрит, а також міастенія та міастенічний синдром різного генезу.

Його використовують у терапії бульбарного синдрому, порушення пам'яті, асоційованого з хворобою Альцгеймера та інших форм старечої деменції, а також при затримці розумового розвитку у дітей.

Нейромідін використовується у відновлювальний період при органічних ураженнях центральної нервової системи, асоційованих з руховими порушеннями.

Його застосовують у складі комплексного лікування розсіяного склерозу та інших форм демієлінізуючих патологій нервової системи та атонії кишечника.

Протипоказання

Нейромідин – ліки, які не призначаються при гіперчутливості до його компонентів, а також вони не можуть використовуватися в терапії пацієнтів з епілепсією, екстрапірамідними розладами з гіперкінезами, стенокардією та вираженим випередженням серцевого ритму, бронхіальною астмою, механічною непрохідністю кишечнику, механічною непрохідністю сечовивідних шляхів, вестибулярними порушеннями, виразкою шлунку та дванадцятипалої кишки в гострому періоді.

Спосіб застосування та дози

При застосуванні Нейромідину в таблетках доза препарату підбирається з урахуванням тяжкості патологічного процесу.

При лікуванні захворювань периферичної нервової системи, таких як полі- та мононевропатія, полірадикулопатія, міастенія та міастенічний синдром різного генезу хворі одержують від 10 до 20 мг препарату від одного до трьох разів на добу. Тривалість лікування варіюється від місяця до двох. У разі потреби курси лікування можуть повторювати кілька разів на рік, з перервами в один або два місяці.

Для профілактики розвитку міастенічних кризів, у разі тяжких порушень нервово-м'язової провідності, можливе введення препарату по 1 або 2 мл у вигляді 1,5% розчину короткими курсами, після чого переходять на прийом пероральної форми препарату по 20 або 40 мг до п'яти разів на день. .

При захворюваннях центральної нервової системи, таких як бульбарні паралічі та парези та у відновлювальний період при органічних ураженнях центральної нервової системи судинного, травматичного чи іншого генезу, які супроводжуються когнітивними або руховими порушеннями, хворі отримують від 10 до 20 мг препарату від двох до трьох разів на день, від двох до шести місяців. У разі потреби курс лікування можна повторити.

При лікуванні атонії кишечника хворі отримують по 20 мг від двох до трьох разів на день протягом одного або двох тижнів.

При використанні Нейромідину в парентеральній формі введення препарату здійснюється підшкірно або внутрішньом'язово.

При лікуванні полі- та мононевропатій хворі одержують від 5 до 15 мг препарату від одного до двох разів на день. Тривалість лікування від десяти до п'ятнадцяти днів, за необхідності тривалість лікування може бути збільшена до тридцяти днів, після чого переходять прийом препарату в пероральної формі.

При лікуванні міастенії та міастенічного синдрому хворі одержують препарат по 5 або 15 мг від одного до трьох разів на день, з переходом надалі на прийом препарату у таблетованій формі. Тривалість лікування варіюється від одного до двох місяців. У разі потреби курс лікування можна буде повторити.

При захворюваннях центральної нервової системи хворі одержують препарат від 5 до 15 мг від одного до двох разів на день протягом десяти або п'ятнадцяти днів з подальшим переходом на таблетовану форму препарату.

При бульбарних паралічах та парезах хворі одержують від 5 до 15 мг препарату від одного до двох разів на день протягом десяти або п'ятнадцяти днів.

При реабілітації при органічних ураженнях центральної нервової системи пацієнти отримують по 10 або 15 мг від одного або двох разів на день. Тривалість лікування п'ятнадцять днів надалі переходять на прийом препарату в таблетованій формі.

Передозування

У разі важкого передозування можливий розвиток холінергічного кризу, який проявляється бронхоспазмом, посиленою секрецією залоз, звуженням зіниць, спонтанною дефекацією та сечовипусканням, брадикардією, блюванням, зниженням артеріального тиску, судомами, сонливістю та комою.

При інтоксикації Нейромідином показано введення Атропіну сульфат.

Побічні ефекти

При використанні препарату Нейромідин у терапевтичних цілях у хворих може виникати посилене слиновиділення, свербіж, шкірні висипання, ушкодження серцевого ритму, гіперсалівація, бронхоспазм та діарея.

Умови та термін зберігання

Нейромідин слід зберігати в місцях, які недоступні для дітей за температури навколишнього середовища не більше 25 °C.

Тривалість зберігання препарату у таблетованій формі п'ять років, а у розчині для парентерального введення – три роки.