Нео Амоксиклав : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Амоксиклав виготовлений на основі амоксициліну та клавуланової кислоти.

Препарат являє собою напівсинтетичний пеніцилін (бета-лактамний антибіотик), що гальмує вироблення ферментів, пеніцилінзв'язуючих білків (ПЗБ) під час біосинтетичного метаболізму бактеріального пептидоглікану, невід'ємного структурного компонента клітин. Пригнічення вироблення пептидоглікану послаблює клітинну стінку, внаслідок чого відзначається її розплавлення та загибель клітини.

Амоксицилін демонструє чутливість до розщеплення бета-лактамазами, яку виробляють резистентні бактерії, у зв'язку з цим він малоефективний при використанні його як монопрепарата у терапії захворювань, викликаних мікроорганізмами, що продукують цей фермент.

Клавуланова кислота – це бета-лактам, який за своєю структурою схожий на пеніцилін. Ця речовина здатна деактивувати деякі ферменти бета-лактамази, що супроводжується підвищенням ефективності амоксициліну. Клавуланова кислота при її самостійному використанні не демонструє клінічно значущого терапевтичного ефекту.

Склад та форма випуску

Діюча речовина: клавуланова кислота та амоксицилін.

Амоксиклав реалізується у формі

• таблеток, які покриті плівковою оболонкою;

• порошку для приготування оральної суспензії;

• розчину для внутрішньовенного введення;

• диспергованих таблеток.

Показання

Амоксиклав – це медикаментозний засіб, який використовується в терапії бактеріальних інфекцій, спричинених чутливою до нього патогенною флорою. Препарат використовується в терапії:

• інфекційних уражень носоглотки, що характеризуються тяжким перебігом (мастоїдиту, перитонзилярної інфекції, епіглотиту та синуситу, що супроводжуються розвитком тяжких системних уражень);

• хронічного бронхіту, що характеризується рецидивною течією з частими загостреннями;

• негоспитальною пневмонією;

• циститу;

• пієлонефриту;

• інфекційного ураження м'яких тканин та шкірних покривів, у тому числі і бактеріальних целютів, укусів тварин, а також дентоальвеолярних абсцесів, що супроводжуються виникненням целюліту;

• інфекційного ураження кісток та суглобів, а також остеомієліту;

• внутрішньочеревних інфекцій;

• інфекційних уражень жіночих статевих органів.

Амоксиклав – ліки, які можуть використовуватися для попередження виникнення бактеріальних інфекцій, після масивного хірургічного втручання на

• органах шлунково-кишкового тракту;

• органах малого таза;

• голові та шиї;

• жовчовивідних шляхах.

Протипоказання

Амоксиклав не призначається, якщо у пацієнта раніше відзначалося при веденні пеніциліну, клавулановій кислоті та інших бета-лактамних антибіотиків розвиток алергічних реакцій. Він протипоказаний, якщо хворий страждає на холестатичну жовтяницю або порушення роботи печінки, що виникли на фоні прийому амоксициліну або клавуланової кислоти, а також якщо у пацієнта є тяжкі порушення функції нирок. Медикаментозний засіб не призначається дітям віком до 3 місяців.

Слід обережно поставитися до призначення препарату, якщо у пацієнта було раніше виявлено порушення функції печінки або нирок.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Амоксиклав – препарат, який з обережністю призначається жінкам на стадії лактації та вагітним.

Спосіб застосування та дози

Режим дозування та спосіб введення Амоксиклаву підбирається лікарем індивідуально. Для отримання максимального ефекту слід суворо дотримуватись режиму дозування, призначеного лікарем.

Хворий таблетки Амоксиклав повинен приймати до їди за 30 хвилин. Режим дозування підбирається фахівцем індивідуально з урахуванням віку, чутливості мікроорганізмів до препарату, локалізації та тяжкості інфекції.

Дітям віком до дванадцяти років препарат призначають від 20 до 40 мг на кілограм маси тіла на добу, розділених на 2 або 3 прийоми.

Дітям, яким вже виповнилося дванадцять років, а також дорослим з масою тіла понад 40 кілограм, препарат призначають від 250 до 500 мг від 2 до 3 разів на добу або по 875 мг, розділених на два прийоми.

Діти віком до дванадцяти років на добу можуть отримувати не більше 45 мг препарату на кілограм маси тіла. Для дітей старше дванадцяти років та дорослих максимальна добова доза не може перевищувати 6 г.

Передозування

У разі прийому препарату у підвищених дозах у хворого може спостерігатися розвиток пептичних розладів, порушення електролітного балансу. При прийомі препарату у високих дозах у пацієнта може спостерігатися виникнення кристалурії, а у тяжких випадках – розвиток ниркової недостатності.

У осіб, які страждають на порушення нирок і приймають Амоксиклав у підвищеному дозуванні, може відзначатися поява судом.

У разі виникнення у пацієнта ознак передозування хворому показано призначення симптоматичного лікування, а також корекція електролітного балансу.

У тяжких випадках показано проведення гемодіалізу.

Побічні ефекти

Іноді у хворих при прийомі препарату Амоксиклав відзначається поява пептичних розладів, гастриту, стоматиту, підвищення активності печінкових трансаміназ, у поодиноких випадках може розвиватися холестатична жовтяниця, гепатит, печінкова недостатність, псевдомембранозний та геморагічний коліт, ентероколіт, .

Крім цього, можливе порушення роботи органів кровотворення, що супроводжується виникненням оборотного підвищення протромбінового часу та тривалості кровотечі.

У деяких хворих прийом Амоксиклаву може супроводжуватися виникненням запаморочень, цефалгій, підвищеної активності, тривоги або судом.

У осіб, у яких є підвищена чутливість до компонентів лікарського засобу, можливий розвиток кропив'янки, анафілактичного шоку, набряку Квінке, еритематозних висипань, ангіоневротичного набряку, ексфоліативного дерматиту, злоякісної ексудативної еритеми, алергічного васкуліту, гострого генералізованого екзантематозного пустульозу.

При тривалому прийомі препарату може спостерігатися розвиток кандидозного ураження та суперінфекції.

Умови та термін зберігання

Таблетки Амоксиклав, а також порошок для приготування розчину для ін'єкцій та порошок для приготування орального сиропу заборонено зберігати при температурі понад 25 ºС. Незалежно від форми випуску, медикаментозний засіб слід зберігати в місцях, які недоступні для дітей. Тривалість зберігання не повинна бути більше двох років.