Дексаметазон : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Дексаметазон – це синтетичний гормон, кори надниркових залоз, глюкокортикостероїд (ГКС), метильований похідний фторпреднізолону. Препарат при введенні у фармакологічних дозах демонструє виражену протизапальну, анигістамінну, протишокову, десенсибілізуючу, імунодепресивну та антитоксичну дію.

Склад та форма випуску

Діюча речовина препарату: Dexamethasone.

Препарат випускається в вигляді

таблеток: 1 таблетка препарату містить 0,5 мг дексаметазону, а також такі допоміжні речовини, як стеарат кальцію, картопляний крохмаль, моногідрат лактози, примелозу;

розчину для ін'єкцій в ампулах: кожна ампула (1мл) містить дексаметазону натрію фосфату, що відповідає 4 мг дексаметазону фосфату;

очних крапель: в 1 мл розчину міститься активної речовини дексаметазону натрію фосфату у перерахуванні на 100 % сухої речовини 1,0 мг.

Показання

Дексаметазон – препарат, який призначається при захворюваннях, що вимагають введення глюкокортикостероїдів.

Його застосовують для лікування ендокринних порушень: первинної та вторинної (гіпофізарної) недостатності, вродженої гіперплазії надниркових залоз, ендокринної офтальмопатії (хвороби Грейвза), підгострого тиреоїдиту та більш важких форм цієї патології, які спровоковані радіаційним опроміненням.

Дексаметазон – це препарат, який використовують у складі комплексного лікування ревматоїдного артриту, ювенільного ревматоїдного артриту, а також таких позасуглобових ускладнень, як ревматичне ураження легені, серця, шкірних покривів та очей. Він застосовується в лікуванні моноартриту, підошовного фасциту і тендиніту, гігантоклітинного артеріїту, посттравматичного остеоартриту, синовіту, гострого та підгострого бурситу, епікондиліту, гострого неспецифічного тендосиновіту, гострого подагричного артриту, , псоріатичного артриту, анкілозуючого спондиліту.

Препарат Дексаметазон застосовують у терапії захворювань сполучної тканини, симптомокомплексу васкуліту та амілоїдозу, а також алергічних та запальних уражень шкірних покривів.

Цей медикаментозний засіб добре зарекомендував себе в лікуванні алергічних захворювань, які погано піддаються лікуванню за допомогою класичних схем. Його застосовують у лікуванні сироваткової хвороби, бронхіальної астми, важких форм алергічного риніту та кон'юнктивіту.

Дексаметазон – ліки, які застосовуються в терапії захворювань зорового апарату, таких як алергічний увеїт, кератит, склерит. Препарат може застосовуватися системно або локально, його введення можливе субкон'юнктивально, ретробульбарно або парабульбарно.

Його застосування показано при захворюваннях органів травлення, таких як гострий хронічний аутоімунний гепатит, запальне ураження кишечника, відторгнення трансплантату після гепатотрансплантації.

Він показаний для використання в лікуванні захворювань органів дихання: гострого токсичного бронхіту, тяжкої форми бронхіальної астми, алергічного бронхолегеневого аспергільозу, екзогенного алергічного та ідіопатичного фіброзного альвеоліту, саркоїдозу, а також туберкульозного ураження легень.

Дексаметазон таблетки застосовують у терапії гематологічних патологій, злоякісних новоутворень, захворювань нирок, шокових станів різного ґенезу та набряку головного мозку, що виникає на тлі первинного пухлинного процесу чи метастазів, а також травм голови.

Протипоказання

Дексаметазон не призначається пацієнтам, які страждають на підвищену чутливість до головної діючої речовини або допоміжних компонентів препарату. Також він протипоказаний особам, які страждають на гостру ниркову або печінкову недостатність, вагітним і годуючим. Лікарський засіб не застосовується у терапії дітей, яким не виповнилося дванадцяти років.

Його не призначають пацієнтам, у складі комплексного специфічного лікування, які страждають на гострі вірусні інфекції, а також грибкові або бактеріальні інфекційні ураження, синдром Кушинга.

З обережністю Дексаметазон таблетки призначають хворим із хронічною нирковою недостатністю, цирозом печінки, хронічним гепатитом, тяжкою формою неврозу чи психозу. З особливою обережністю слід поставитися до призначення препарату пацієнтам похилого віку.

Категорично протипоказане внутрішньом'язове введення засобу хворим з ідіопатичною тромбоцитопенічною пурпурою.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Дексаметазон не допустимо використовувати в терапії жінок, які годують і вагітних.

Спосіб застосування та дози

Необхідна доза Дексаметазону підбирається лікарем індивідуально для кожного хворого, з урахуванням тяжкості та характеру захворювання.

Як правило, на початковій стадії препарат вводять у високих дозах, а після отримання необхідного терапевтичного ефекту його доза поступово знижується до підтримуючої. Максимально за добу хворий може отримувати не більше 80 мг.

При парентеральному введенні Дексаметазону препарат вводиться внутрішньом'язово або внутрішньовенно інфузійно разом із фізіологічним розчином або розчином глюкози. Дексаметазон категорично заборонено змішувати під час введення з іншими лікарськими засобами. Рекомендована добова доза може варіюватися від 0,5 до 9 мг/добу і більше.

При локальному введенні доза препарату коливається при внутрішньосуглобовому введенні від 0,4 мг до 4 мг. Тимчасовий інтервал між ін'єкціями становить від трьох до чотирьох місяців, але не більше чотирьох ін'єкцій протягом життя пацієнта, оскільки більш часте введення препарату може стати причиною руйнування суглобового хряща.

При використанні препарату у складі замісної терапії дітей розрахунок дози здійснюється індивідуально.

Передозування

При одноразовому введенні Дексаметазону у підвищеному дозуванні у хворого не спостерігається розвитку будь-яких клінічних проявів.

При передозуванні Дексаметазону у хворого може спостерігатися розвиток дозозалежних побічних ефектів. При появі якоїсь негативної симптоматики ведення препарату припиняють або знижують його дозу. У зв'язку з тим, що антидоту немає, при введенні препарату в підвищених дозах пацієнту слід провести симптоматичне лікування.

Побічні ефекти

У більшості випадків хворі добре переносять Дексаметазон завдяки тому, що він демонструє низьку мінералокортикоїдну активність і незначно впливає на водно-електролітний обмін. Іноді при тривалому використанні Дексаметазону можуть спостерігатися порушення роботи ендокринної системи (пригнічення роботи надниркових залоз, маніфестація цукрового діабету, гірсутизм, гіпертонія), травної системи (стероїдна виразка шлунку, перфорація стінок шлунку і кишечника, ерозивний езофагіт і кровотечі із травного тракту), серцево-судинної системи (порушення серцевого ритму, посилення серцевої недостатності, гіпертонія, тромбоз), нервової системи (депресія, психоз, головний біль, порушення сну, судоми), зорової системи (трофічні зміни рогівки, екзофтальм, ушкодження зорового нерву, інфекційне ураження очей). Також у деяких хворих можуть спостерігатися порушення обміну речовин, уповільнене загоєння ран на шкірі, розвиток остеопорозу, алергічних реакцій та загострення чи виникнення інфекційних захворювань.

Дексаметазон слід зберігати у сухому, прохолодному, яке надійно захищене від потрапляння прямих сонячних променів та недоступному для дітей місці. Препарат зберігається при температурі не вище 25°C. Тривалість зберігання Дексаметазону не більше трьох років.