Кларитроміцин Гріндекс : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Кларитроміцин – напівсинтетичне похідне еритроміцину, що належить до групи макролідів і має виражену антибактеріальну дію. За допомогою зміни молекули речовини підвищується біодоступність і стабільність в умовах кислого рН, розширюється спектр антибактеріальної дії, завдяки чому підвищується концентрація кларитроміцину в тканинах.

Склад і форма випуску

Діюча речовина: Кларитроміцин (Clarithromycin).

Препарат виготовляється у формі

• капсул: 1 капсула містить по 250 мг кларитроміцину;

• таблеток, вкритих плівковою оболонкою: 1 таблетка містить по 250 мг або 500 мг кларитроміцину;

• ліофілізату для приготування розчину для інфузій по 500 мг кларитроміцину;

• ліофілізату для приготування концентрату для приготування розчину для інфузій по 500 мг кларитроміцину;

• таблеток із пролонгованим вивільненням, вкритих плівковою оболонкою, по 500 мг кларитроміцину.

Показання

Кларитроміцин використовується в терапії інфекційно-запальних захворювань, асоційованих із чутливою до кларитроміцину мікрофлорою. Цей лікарський засіб використовують у терапії інфекційно-запальних уражень

• нижніх відділів органів дихання (бронхіт, пневмонія);

• верхніх відділів дихальної системи (синусит, фарингіт);

• м'яких тканин і шкіри (фолікуліт, стрептодермія, бешиха);

• дисеміновані або локалізовані мікобактеріальні інфекції, асоційовані з Myсobaсterium avium та Myсobactеrium intracellularе, а також локалізовані інфекції, спричинені Mycobacterium chelonae, Mycobacterium fortuitum та Mycobacterium kansasii;

• одонтогенних інфекцій;

• ерадикації H. pylori та усунення рецидивів виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки.

Протипоказання

Кларитроміцин не призначають особам із гіперчутливістю до діючої речовини препарату та інших макролідів, гіпокаліємією (оскільки існує висока ймовірність подовження інтервалу QT).

Препарат протипоказаний пацієнтам із тяжкою печінковою недостатністю, що супроводжується порушенням роботи нирок, холестатичною жовтяницею, гепатитом, порфірією. Цей лікарський засіб не призначають вагітним і жінкам, які годують груддю, а також дітям до дванадцяти років.

Застосування під час вагітності та годування груддю

Наразі безпека та ефективність використання препарату в терапії жінок, які годують груддю, і вагітних не підтверджена відповідними дослідженнями.

Безпека застосування кларитроміцину під час вагітності та в період грудного вигодовування не встановлена, проте достовірно відомо, що дана речовина здатна проникати в материнське молоко, що не дає змоги його використовувати для лікування цієї категорії пацієнтів.

Спосіб застосування та дози

Препарат показаний для прийому всередину. Діти, яким виповнилося дванадцять років і дорослі отримують Кларитроміцин по 250 мг двічі на день. При лікуванні тяжких інфекцій доза препарату може бути збільшена до 500 мг двічі на день.

Тривалість терапевтичного курсу варіюється від п'яти до чотирнадцяти днів.

При лікуванні мікобактеріальних інфекцій за винятком туберкульозу хворі отримують по 500 мг Кларитроміцину двічі на день.

У пацієнтів зі СНІДом терапія дисемінованих інфекцій МАС має тривати доти, доки виявляється мікробіологічна та клінічна ефективність. Для отримання більш стійкого результату Кларитроміцин призначається спільно з іншими антибактеріальними лікарськими засобами, які активні щодо конкретного збудника. Тривалість терапії мікобактеріальних інфекцій підбирається лікарем індивідуально.

У профілактичних цілях, для попередження розвитку інфекцій, асоційованих з МАС хворі, отримують по 500 мг двічі на день.

При лікуванні одонтогенних інфекцій препарату використовується по 250 мг двічі на день протягом п'яти днів.

При ерадикації H. Pylori хворі повинні приймати по 500 мг препарату двічі на день спільно з іншими антибактеріальними засобами та інгібіторами протонної помпи.

Хворі з тяжким порушенням роботи нирок отримують препарат Кларитроміцин у зниженому дозуванні для унеможливлення акумуляції його в організмі та розвитку небажаних симптомів по 250 мг двічі на день.

Передозування

Прийом підвищених доз Кларитроміцину може супроводжуватися розвитком симптомів порушення роботи травної системи. Іноді прийом високих доз препарату може ставати причиною розвитку параноїдальної поведінки, гіпоксемії та гіпокаліємії.

У цьому випадку у пацієнта слід викликати блювання або провести йому промивання шлунку та призначити коректне симптоматичне лікування. Проведення гемодіалізу та перитоніального діалізу малоефективне.

Побічні ефекти

Лікування Кларитроміцином добре переноситься хворими, однак у деяких пацієнтів можуть виникати болі в епігастральній ділянці, диспептичні розлади, порушення смаку, глосит, грибкове ураження слизової оболонки рота, знебарвлення язика, виникнення діареї та псевдомембранозного коліту.

У деяких пацієнтів можуть виникати запаморочення, головні болі, сплутаність свідомості, поява відчуття тривоги, шум у вухах, депресія, дезорієнтація у просторі, галюцинації, тривожні сновидіння, психоз і деперсоналізація.

Крім цього, у хворих може виникати подовження інтервалу QT, порушення серцевого ритму, гіпоглікемія, підвищення активності печінкових трансаміназ, лейкопенія, тромбоцитопенія, шкірні висипання, свербіж шкіри, почервоніння шкірних покривів, кропив'янка, синдром Стівенса-Джонсона, ангіоневротичний набряк і анафілактичний шок.

Умови та терміни зберігання

Кларитроміцин слід зберігати в оригінальній упаковці в сухих місцях, недоступних для дітей, за температури навколишнього середовища від 15 до 25 °С. Тривалість зберігання лікарського засобу три роки з моменту виготовлення.